Оскарження рішення Антимонопольного комітету

12 жовтня 2021
813
Середній бал: 5 із 5
експерт, адвокатка зі спорів з контролюючими органами, консультантка з закупівель

Як вбачається з ч. 22 ст. 18 Закону № 922, рішення Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ), стають чинними з дня їх прийняття. Якщо таке рішення АМКУ не було оскаржене до суду, то його потрібно виконати не пізніше 30 днів з дня його прийняття. Тобто оскарження рішення АМКУ замовниками можливе. Як оскаржити рішення Антимонопольного комітету, якщо ви з ним не згодні, роз’яснюємо у статті.

Оскарження рішення антимонопольного комітету до суду

Згідно з ч. 1 ст. 27 Кодексу адміністративного судочинства України (далі —  КАС), адміністративні справи з приводу оскарження рішень АМКУ щодо розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Тобто замовнику позов потрібно подавати до Окружного адміністративного суду міста Києва, навіть якщо він знаходиться в іншому місті або області України. При цьому, не пізніше 30 календарних днів з дня рішення АМКУ про задоволення скарги. Якщо строк оскарження рішення антимонопольного комітету буде пропущено, то суд залишить позов без розгляду і оскаржити рішення АМКУ вже буде не можливо.

Важливою складовою в порядоку оскарження рішень Антимонопольного комітету є правильно сформована позовна заява.

Кого, за що і на скільки штрафують в закупівлях

Деталі формування позовної заяви

Відповідачем потрібно вказувати Антимонопольний комітет України (дехто вказує «АМКУ «в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства в сфері публічних закупівель»), а  третьою особою доцільно залучити ту особу (зазвичай, це учасник торгів), яка подала скаргу до АМКУ за ст. 18 Закону № 922.

В цьому випадку, позов буде немайнового характеру, тож судовий збір становитиме 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2021 році це становить 2270 грн.

Формуючи позовну заяву потрібно уважно перевіряти норми Закону № 922, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин. Так, приміром, до 19.04.2020 року, замовнику дозволялося  відхилити тендерну пропозицію, в разі якщо тендерна пропозиція суперечила вимогам тендерної документації (на той час п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону № 922), а з 19.04.2020 року ця норма міститься у п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону № 922, і набула додаткового змісту, адже за нею, замовник відхиляє тендерну пропозицію, зокрема у разі, якщо тендерна пропозиція учасника суперечить вимогам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. На такі нюанси варто звертати увагу юристам замовника, які шукають подібну судову практику.
 

Докази під час оскарження рішення АМКУ

Доказами у справі будуть тендерна документація замовника та документація, яку надав, чи не надав скаржник (третя особа у судовій справі). Тобто замовнику потрібно довести, що учасник дійсно не надав всі необхідні документи, чи надав їх з порушеннями, а АМКУ ці обставини не встановив належним чином. Також необхідно надати рішення АМКУ, яке оскаржується.

Стосовно спорів щодо так званого «правила двох виробників», тобто випадків, коли в тендерній документації замовника, на думку скаржника та АМКУ містяться вимоги щодо предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг),  яким відповідає лише продукція (роботи/послуги) конкретного виробника. В таких випадках скаржник (третя особа в судовій справі) та АМКУ вважають, що до тендерної документації та її вимог повинні бути внесені зміни, що дасть змогу скаржнику взяти участь у цій процедурі закупівлі, оскільки дії замовника в частині встановлення деяких вимог є дискримінаційними, а вимоги до предмета закупівлі і супровідної документації, порушують принцип здійснення закупівель щодо недискримінації учасників.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 28.10.2020 року в справі № 640/4170/19 (адміністративне провадження № К/9901/35583/19), Закон обмежує умови щодо визначення у тендерній документації конкретних: виробника,  торговельної марки, суб’єкта господарювання тощо. Втім, замовник може формувати у тендерній документації такі вимоги, які найбільше підходять для виконання поставленої мети (наприклад: конкретні габарити предмету, конкретні потужності (100 кВт, або 150 кВт тощо).

Водночас, якщо  замовник обґрунтував встановлення спірних критеріїв до предмету закупівлі виходячи з коштовності та важливості проекту, специфіки необхідного обладнання, яке б відповідало певним вимогам тощо, то АМКУ необґрунтовано відхиляє докази на підтвердження правомірності дій замовника.

Тож у таких справах замовнику потрібно надати докази того, що встановлення певних параметрів у тендерній документації було обумовлено специфікою конкретної закупівлі.

Отже, для того щоб оскаржити рішення АМКУ в публічних закупівлях потрібно:

  • подати позов вчасно;
  • мати достатні і належні докази правомірності дій замовника, які були надані при розгляді скарги АМКУ.

 

logo