Відмова від підписання договору про закупівлю: що врахувати в ТД

16 січня 2022
829
Середній бал: 5 із 5

Замовникам нерідко доводиться відхиляти переможців тендеру через відмову від підписання договору про закупівлю. Ця підстава для відхилення передбачена ст. 31 Закону № 922. Однак, що саме замовник може вважати відмовою переможця від підписання договору про закупівлю, та що слід зазначити з цього приводу в тендерній документації, роз’яснюємо у статті.

Відмова переможця торгів від підписання договору: що говорить Закон

Дехто вважає, що підстава для відхилення відповідно до абзацу 2 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону про публічні закупівлі передбачає виключно відмову від підписання договору про закупівлю. Тобто переможець має право не підписувати договір про закупівлю через те, що йому не підходить ціна тендерної пропозиції (ТП) за результатами аукціону чи виниклі якісь інші підстави, що унеможливлюють підписання. Проте слід уважніше прочитати формулювання законодавчої норми. Тож п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону № 922 звучить так:

Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в ЕСЗ у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю

Акцент необхідно зробити на умові, що зазначена як «відповідно до вимог тендерної документації». Таким чином, норма Закону № 922 дає замовнику змогу прописати у ТД вимоги, невиконання яких вважатиметься відмовою від підписання договору про закупівлю чи його укладення. Робимо висновок, що фактично переможець може й не відмовлятися від підписання договору. Проте юридично, у разі невиконання вимог тендерної документації, автоматично вважатиметься, що він відмовився це зробити.

Відмова від підписання договору про закупівлю: що врахувати в ТД

Як формувати опис окремої частини предмета закупівлі в ТД

 

Відмова переможця від підписання договору про закупівлю на практиці

Під час укладення договору про закупівлю переможець процедури закупівлі зобов’язаний надати:

  • інформацію, що підтверджує право підписувати договір про закупівлю;
  • копію ліцензії чи документа дозвільного характеру (якщо є) на ведення певного типу господарської діяльності — у тому разі, якщо такий дозвіл чи ліцензію він повинен мати за законом та якщо замовник прописав відповідну вимогу в тендерній документації.

Так скеровує ч. 2 ст. 41 Закону № 922.

Увага! У зазначеній вище нормі не перелічені способи та конкретні терміни, протягом яких переможець має надати зазначені документи. Одночасно Закон № 922 не забороняє замовнику самостійно їх встановлювати.

Таким чином,він має змогу прописати в тендерній документації спосіб та термін, протягом якого переможець процедури закупівлі зобов’язаний надати документи для укладення договору. Приміром, можна вказати, що переможець має завантажити документи в електронну систему закупівель впродовж 7 днів, а «невиконання перелічених вимог переможцем вважатиметься відмовою від підписання чи укладення договору про закупівлю».

У зазначений термін переможець не завантажив документи в ЕСЗ? Це означатиме, що він не надав копії ліцензії чи документа дозвільного характеру відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону № 922. Врешті-решт замовник, спираючись на п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону № 922, визнає, що переможець відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації.

Пам’ятайте, що досить часто відхилення переможців процедури закупівлі стає причиною оскарження до Колегії АМКУ. Саме тому в умовах тендерної документації слід завжди чітко та без можливості двозначного трактування прописувати вимоги до переможця під час укладання договору про закупівлю. Особливу увагу приділяйте конкретному способу та терміну надання документів.

logo