Разом з експертом складемо на прикладах опис окремої частини предмета закупівлі - лота.
Тендерна документація — головний документ конкурентної процедури закупівлі. Від того, як його складете, залежатиме результат тендеру. А іноді навіть те, чи притягнуть вас до відповідальності, якщо раптом затвердили тендерну документацію з порушеннями закупівельного законодавства.
Ми прагнемо, або у ваших діях не було порушень. Тому протягом року розбиратимемо, як складати тендерну документацію без помилок та порушень, щоб вчасно отримати куплене та ще й тієї якості, що вам потрібна.
Як отримати сертифікат про роботу з тендерною документацією
Загальні правила для інформації в тендерної документації
Закон № 922встановлює особливі вимоги до створення тендерної документації. Їх можна розділити на обов’язкові та не обов’язкові. Є ще й заборони.Умовно можемо розділити інформацію в тендерної документації на категорії:
- кваліфікаційні критерії; вимоги статті 17 Закону № 922;
- технічні вимоги до предмета закупівлі (технічна специфікація);
- проєкт договору про закупівлю;
- забезпечення тендерної пропозиції;
- забезпечення договірних зобов’язань;
- інші вимоги.
Кожна з цих категорій вимагає від УО індивідуального підходу. Опановуватимемо його впродовж 2022 року.
Незалежно від того, як Ви заробляєте на життя, Ви працюєте тільки на одну людину - на себе. Професійна репутація та компетенції завжди говоритимуть голосніше за Вас. Щоб почуватися впевнено у 2022 році, відкрити нові кар'єрні горизонти та підвищити рівень заробітку, заплануйте успіх вже зараз.
Обов’язкова інформація
Перелік інформації, яку повинна містити тендерна документація, встановлює стаття 22 Закону № 922.
Окрему інформацію, що визначена як обов’язкова длятендерної документації, можна не застосовувати з огляду на категорію предмета закупівлі — товар, послуги чи роботи.Наприклад, вимога надати інформацію про субпідрядника/співвиконавця стосується тільки закупівлі робіт чи послуг.
Необов’язкова інформація
До інформації, яку можна встановити в тендерної документації або ні, тобто необов’язкової, належить:
- інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі вимогам, які встановив замовник;
- опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких учасники можуть подати тендерну пропозицію, якщо замовник дозволяє учасникам подати тендерну пропозицію щодо частини предмета закупівлі (лота);
- розмір та умови надання забезпечення тендерної пропозиції;
- розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю.
Що занотуватиВимоги, які під забороною
Вимоги, які встановлювати в тендерної документації не можна, умовно класифікують як: об’єктивні; суб’єктивні.Об’єктивні вимогиСуб’єктивні вимоги
Суб’єктивні вимоги залежатимуть від поняття «дискримінація», зокрема визначення в кожній окремій ситуації, є дискримінація чи її немає.
Приклад 1
Якщо замовник закуповує письмові столи для офісу, повинен встановлювати габарити такими:
- щоб мати змогу поставити ці столи в усіх кабінетах працівників, що їх потребували;
- що ураховують раціональне просторове розміщення та відповідають вимогам до робочих місць.
Якщо ж замовнику потрібно закупити стіл, який він планує поставити в окремій ніші, простір якої обмежений, він може встановити точніші габарити столу.
Уявімо, що стіл стоятиме в ніші шириною 1,12 м. У такому разі замовник може встановити вимоги до габаритів столу в тендерну документацію в межах 0,9—1 м плюс/мінус 1 см.
Якщо проаналізувати рішення Колегії АМКУ, які стосуються дискримінаційних умов у тендерну документацію, виведемо її трактування дискримінації: «взяти участь у процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які ... що є дискримінаційним щодо інших суб’єктів господарювання».
Отже, будь-яку вимогу, яку замовник встановлює в тендерну документацію і яка обмежує участь більшості учасників, окрім деяких, можна визначити як дискримінаційну. Однак цю саму вимогу можна визнати недискримінаційною, якщо у конкретній ситуації виникли об’єктивні умови, через які замовник її встановив.
Цей висновок простежуємо в рішеннях Колегії АМКУ щодо вимог до суми аналогічних договорів, які мав надати учасник.
Що занотуватиЧимало закупівельників помиляються, коли дублюють тендерну документацію іншого замовника і не аналізують, чи допустимі її вимоги у їхній закупівлі.
Кожна з вимог тендерної документації має свої правила, за якими її слід встановлювати. Проте вони можуть бути характерними й для більшості закупівель.Розгляньмо, як формувати та встановлювати вимоги тендерної документації з огляду на загальні умови та окремі особливості.
Вимоги щодо опису частин предмета закупівлі (лота)
Примірну тендерну документацію Мінекономіки затвердило ще у 2016 році — наказом від 13.04.2016 № 680. Умови в окремих її розділах уже втратили актуальність. Однак до цього часу замовники використовують її структуру. Ми також опиратимемося на неї, коли розглядатимемо вимоги тендерної документації та порядок їх формування.
Приклад 4 Замовник закуповує пшеницю обсягом 6000 т для постачання по Україні.
Якщо оголошуєте закупівлю за лотами, вимоги до лотів маєте врахувати в тендерної документації й тоді, коли формуватимете всі інші вимоги тендерної документації.
Технічно закупівля за лотами реалізована так, що в оголошенні про проведення закупівлі в ЕСЗ, окрім узагальненої назви кожного лота, слід вказувати очікувану вартість лоту, крок зниження в аукціоні щодо лота, забезпечення тендерних пропозицій, забезпечення виконання умов договору про закупівлю, нецінові критерії лота, строки постачання товарів/надання послуг.Умови подання тендерної пропозиції за лотами
