Реєстрація зобов’язань та проведення оплати в Казначействі

18 травня 2022
1231
Середній бал: 5 із 5

Пояснимо, на що звернути увагу замовникам, коли вони реєструють бюджетні зобов’язання та проводять їх оплату. Також Казначейство інформує, як діяти в умовах воєнного стану.

Нагадаємо, що органи Казначейства контролюють цільове спрямування бюджетних коштів.

І у своїй роботі користуються вказівками, інструкціями, порядками Мінфіну. В 2020 році Мінфін привів у відповідність до Закону № 922 три власних нормативних акти. Це:

  • Порядок № 309, що унормовує реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів в органах Казначейства;
  • Порядок № 1407, що унормовує обслуговування державного бюджету за витратами;
  • Порядок № 770, що унормовує казначейське обслуговування небюджетних рахунків клієнтів.

Які документи подавати Казначейству для передоплати

Реєстрація зобов’язань в умовах воєнного стану

Казначейство розіслало до своїх управлінь в регіонах рекомендації, як застосовувати у роботі положення Постанови № 169 (лист від 07.03.2022 № 18-07-08/4497).

Казначейство наголошує, що в умовах воєнного стану відповідно до Постанови № 169:

  • публічні закупівлі товарів, робіт і послуг слід проводити без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, які визначає Закон № 922;
  • переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначають своїми рішеннями замовники, які проводять такі закупівлі;
  • такі закупівлі не включають до річного плану закупівель;
  • за результатом закупівлі замовник в ЕСЗ оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, договір про закупівлю та всі додатки до нього не пізніше ніж через 20 днів з дня, коли воєнний стан в Україні або в окремих її місцевостях припинили чи скасували. Цю вимогу замовник не застосовує, коли договір містить інформацію з обмеженим доступом.

    З огляду на те, що замовники такі закупівлі не включають до річного плану закупівель та не проводять за ними процедур закупівель/спрощених закупівель, такі переліки та обсяги не передають до органів Казначейства під час реєстрації бюджетних зобов'язань.

    Органи Казначейства, коли реєструють бюджетні зобов'язання щодо таких закупівель, не переглядають документи, розміщені в ЕСЗ, як це визначає стаття 7 Закону № 922.

    Докладніше ►►►

    Замовники завершують процедури закупівель/спрощені закупівлі, які розпочали до введення правового режиму воєнного стану в Україні, за рішенням керівника та за наявної потреби у певних товарах, роботах і послугах, у порядку, визначеному Законом № 922. Якщо ж такої потреби немає — замовники такі закупівлі визнають такими, що не відбулися, або відміняють.

    Реєстрація зобов’язань та проведення оплати в Казначействі

    ХОЧУ ВЗЯТИ УЧАСТЬ В НАВЧАННІ

    Реєстрація бюджетних зобов’язань

    Після змін замовники для реєстрації бюджетних зобов’язань, за якими застосували процедуру закупівлі,  подають до органу Казначейства лише Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі — реєстр). Підтвердні документи не потрібні (абз. 2 п. 2.2 Порядку № 309).

    Це стосується бюджетних зобов’язань, за якими для закупівлі товарів, робіт чи послуг застосували:

    • процедуру закупівлі;
    • спрощену закупівлю.

    Реєстр слід подати до органу Казначейства протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення:

    • звіту про результати проведення процедури закупівлі;
    • звіту про результати проведення закупівлі з використанням ЕСЗ.

    У Законі № 922 теж ідеться про ці два звіти. Однак наразі електронна система закупівель (ЕСЗ) автоматично формує один звіт — звіт про результати проведення процедури закупівлі. Дату формування цього звіту вважають датою його оприлюднення. Тож саме з цієї дати замовник має 7 робочих днів, аби зареєструвати бюджетне зобов’язання.

    Щоб проконтролювати факт узяття бюджетного зобов’язання, орган Казначейства опрацьовує підтвердні документи. Тож казначеям вони потрібні й надалі. Але тепер за процедурами закупівлі, спрощеними закупівлями козначеї перевірятимуть ті підтвердні документи, які розміщені в ЕСЗ.

    Важливо, щоб всі документи за такими закупівлями мали накладений кваліфікований електронний підпис (КЕП). Тому особі, яка вносить відомості про закупівлі в ЕСЗ, доцільно перевіряти, чи накладений на документ КЕП.

    Перевіряйте КЕП у робочому кабінеті на майданчику, через який оприлюднили інформацію про закупівлі. А також обов’язково на prozorro.gov.ua. Інколи через технічний збій в ЕСЗ не відображається інформація про накладений КЕП. Тоді на prozorro.gov.ua за цією закупівлею буде повідомлення «Електронний цифровий підпис не накладено».

    Розміщені в ЕСЗ документи орган Казначейства опрацьовуватиме:

    • до 3 операційних днів — за захищеними видатками та іншими поточними видатками;
    • до 5 операційних днів — за капітальними видатками.

    Також Мінфін відкоригував форму Реєстру. Назву графи «Дані бюджетного зобов’язання: інформація про процедуру закупівель» змінили на «Дані бюджетного зобов’язання: інформація про закупівлі».

    У цій графі зазначайте унікальний ідентифікатор закупівлі, присвоєний ЕСЗ, якщо берете бюджетне зобов’язання за результатами процедури закупівель чи спрощеної закупівлі. Якщо ж закупівлі в ЕСЗ не проводили, у цій графі, як і раніше, зазначайте — «00».

    Оплата видатків

    Мінфін розширив підстави, за яких орган Казначейства відмовлятиме в оплаті товарів, робіт чи послуг (пп. «ж» п. 11.8 Порядку № 1407) Так, казначеї не прийматимуть платіжного доручення до виконання, якщо:

    • замовник чи ЕСЗ відмінили процедуру закупівлі, спрощену закупівлю;
    • набрало законної сили рішення суду про визнання результатів процедури закупівлі, спрощеної закупівлі недійсною та/або договору про закупівлю нікчемним;
    • до органу оскарження учасник подав скаргу, яка перебуває у процесі розгляду. Йдеться про період, коли ЕСЗ автоматично призупиняє перебіг процедури закупівлі. Нагадаємо: після подання скарги до органу оскарження ЕСЗ автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю та звіт про результати проведення закупівлі.
    • наявне рішення органу оскарження.

    Останній пункт вартий особливої уваги замовника. Адже рішення органу оскарження буває:

    • на користь замовника. Тобто підтверджує, що він не допустив порушень під час процедури закупівлі;
    • на користь учасника-скаржника. Тобто зобов’язує замовника вжити заходів, аби його виконати й усунути порушення. Скажімо, повністю або частково скасувати своє рішення, усунути дискримінаційні умови, привести тендерну документацію у відповідність до закону або ж узагалі скасувати процедуру закупівлі.

    Орган Казначейства не приймає платіжного доручення до виконання, якщо орган оскарження ухвалив рішення на користь учасника-скаржника, а замовник не виконав заходів, що прописані в такому рішенні. Тепер для оплати фінансового зобов’язання казначеї передусім перевірять в ЕСЗ, чи є скарга за процедурою закупівлі. Раніше ж вони відмовляли замовнику в оплаті, коли рішення органу оскарження за результатами розгляду скарги надходило до органу Казначейства.

     

    Забезпечення тендерної пропозиції/виконання договору

    Замовник, який вимагає в тендерній документації надати забезпечення тендерної пропозиції та/або виконання договору, перш ніж подати оголошення про проведення закупівлі, відкриває в органі Казначейства небюджетний депозитний рахунок.

    Небюджетний депозитний рахунок призначений для операцій з коштами (небюджетними), які за певних умов повертають або перераховують за призначенням. Наприклад, за банківською гарантією кошти від банка-гаранта надходять замовнику, коли виникає гарантійний випадок, і ці кошти замовник перераховує за призначенням до відповідного бюджету.

    Підтвердні документи до органу Казначейства не подавайте. Казначей має їх перевірити в ЕСЗ самостійно. Тобто жодних додаткових документів казначей не повинен вимагати — він перевіряє винятково ті, які розміщені в ЕСЗ.

    logo