Закупівля за кошти субвенції з держбюджету: що врахувати

20 грудня 2018
133
Середній бал: 5 із 5
  • Теми:

Замовник розраховує на майбутню цільову субвенцію з держбюджету. Закупив медичне обладнання й уже милується обновкою в себе. Але оплатити його вартість за договором не зміг, бо з місцевого бюджету не надійшли бюджетні асигнування. Як тепер бути, до кого звертатися та що треба знати?

⚡️ Закупівлі-2021: плануємо за новими вимогамиСИТУАЦІЯ

Замовник у кошторисі передбачив капітальні видатки на придбання медичного обладнання за рахунок інших надходжень спецфонду місцевого бюджету. До місцевого бюджету ці кошти надходитимуть впродовж року як цільова субвенція із спецфонду держбюджету (далі — субвенція) за помісячним розписом аж до грудня поточного року включно.

Керуючись кошторисом, замовник провів процедуру відкритих торгів і уклав договір про закупівлю медичного рентгенологічного обладнання (далі — обладнання) для міської лікарні в травні поточного року. За кілька днів постачальник привіз це обладнання й передав його замовнику. Сторони обмінялися актами виконаних робіт.

Протягом семи робочих днів замовник мусив зареєструвати договір у Казначействі як взяті бюджетні зобов’язання. Утім, казначеї в реєстрації відмовили — послалися на частину 2 статті 48 Бюджетного кодексу України (БК). І пояснили, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спецфондом бюджету лише в межах відповідних фактичних надходжень спецфонду.

Отже, замовник не спроможний виконати договірні зобов’язання — він не може оплатити поставлений товар. Тож постачальник висунув претензію, потім подав позов до господарського суду.

На цьому негаразди замовника не скінчилися. У грудні кошти субвенції надійшли не в повному обсязі. Тож замовник так і не зміг розрахуватися.

Як наслідок — у новому бюджетному періоді Нацполіція порушила кримінальні справи проти головного лікаря та головного бухгалтера міської лікарні за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України. А саме за заволодіння чужим майном, придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство). А за зверненням слідчого аудитори провели позапланову перевірку закупівель. За її результатами склали протокол, у якому зафіксували порушення як бюджетного законодавства, так і законодавства про закупівлі (ст. 164-12 та 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно). Протокол надіслали до суду.

РІШЕННЯ

Чи то з необачності, чи то з надмірної хоробрості замовник не дотримав бюджетного законодавства. Пояснимо, як він мав діяти, щоб не стати порушником закону. А також — який вихід є із ситуації, у яку замовник потрапив.

Без фактичних надходжень — не оголошувати закупівлі

Які дії замовника були б правильні в цій ситуації? Не оголошувати процедури закупівлі, поки субвенція до місцевого бюджету не надійде у повному обсязі. Якщо останнє зарахування субвенції заплановане на грудень, очевидно, що раніше отримати та використати кошти спецфонду бюджету замовник не зможе.

Якщо оголошувати — попрацювати з нормами і документами

Ще до затвердження тендерної документації замовник мав з’ясувати:

  • за яким порядком отримуватиме кошти, що надходитимуть до місцевого бюджету з державного у вигляді субвенції;
  • чим відрізняється субвенція, що надходить до місцевого бюджету із загального фонду держбюджету від субвенції, яку виділяють з його спецфонду;
  • який порядок використання коштів цієї цільової субвенції розробив та затвердив головний розпорядник коштів державного бюджету.

Без цього не варто було розпочинати закупівлю за ці кошти.

Тож вчитаймося в норми.

Буква закону

Складовими спецфонду бюджету (ч. 3 ст. 13 БК) є, зокрема:

  • доходи бюджету, які мають цільове спрямування, тобто кошти цільової субвенції із держбюджету;
  • видатки бюджету, які проводять за рахунок конкретно визначених надходжень спецфонду, тобто інших надходжень спецфонду місцевого бюджету.

Субвенцією вважають міжбюджетний трансферт для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про її надання (п. 48 ст. 1 БК). Тобто це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Порядок та умови надання субвенцій з держбюджету місцевим бюджетам визначає КМУ (ч. 2 ст. 97 БК). Зокрема, перераховують субвенцію за Порядком перерахування міжбюджетних трансфертів, затвердженим постановою КМУ від 15.12.2010 № 1132 (далі — Порядок № 1132).

Субвенції з держбюджету можуть надходити на рахунки загального та спеціального фондів місцевих бюджетів, відкриті в органах Казначейства, для проведення передбачених ними видатків.

Але взяти бюджетні зобов’язання за спецфондом замовники — розпорядники бюджетних коштів можуть лише:

  •  в межах відповідних фактичних надходжень спецфонду;
  •  з урахуванням частини 2 статті 57 БК (ч. 2 ст. 48 БК).

А вона передбачає, що бюджетні зобов’язання за бюджетними програмами спецфонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік, головні розпорядники бюджетних коштів зобов’язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спецфонду.

Якщо ж на кінець бюджетного періоду є не використані кошти субвенцій з держбюджету, органи Казначейства в останній робочий день такого періоду перераховують їх до держбюджету, якщо інше не передбачено БК (п. 9 Порядку № 1132).

Тож якщо іншого порядку використання залишків субвенції не передбачено, не використані на кінець бюджетного періоду кошти слід повернути до держбюджету.

Умови договору

Перед оголошенням будь-якого тендеру замовник має скласти проект договору про закупівлю. У проекті договору він враховуєвимоги Господарського кодексу України (ГК), зокрема частини 1 статті 230. Також передбачає:

  • постачання обладнання після того, як до місцевого бюджету кошти субвенції надійдуть у повному обсязі;
  • продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, якщо виникнуть документально підтверджені об’єктивні обставини, що спричинили таке продовження, у т. ч. затримки фінансування витрат замовника (п. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII).

Якщо провели торги — виправляти ситуацію

А як чинити нашому замовнику, щоб мінімізувати наслідки вже проведеної закупівлі? Пропонуємо кілька кроків.

Перший

Укласти додаткову угоду до договору про закупівлю, де обумовити передачу постачальником обладнання на відповідальне зберігання до повного розрахунку за договором. Але! У жодному разі не ставити отримане обладнання на баланс.

Другий

Замовник, щоб повністю розрахуватися за поставлене обладнання, має:

  • доповісти органу управління про причини невикористання у цьому бюджетному періоді виділених йому із спецфонду місцевого бюджету коштів за рахунок отриманої субвенції. Зробити це потрібно в письмовій формі, аби орган управління мав підстави звернутися до органу, що ухвалив рішення надати субвенцію, про зміну порядку та умов використання її коштів;
  •  звернутися до місцевої ради з проханням виділили кошти з місцевого бюджету.

Третій

Укласти з постачальником ще одну додаткову угоду до договору. У ній — передбачити продовження строку дії договору на I квартал наступного бюджетного періоду через затримку фінансування на строк до ухвалення місцевого бюджету та виділення бюджетних коштів на вже поставлений товар.

Четвертий

Може трапитися, що господарський суд вже ухвалив рішення за позовом постачальника про несплату за поставлене обладнання. Якщо воно ще не набрало законної сили чи оскаржується в апеляції або Верховному Суді, варто переконати постачальника укласти мирову угоду.

logo