Вимоги до знань, компетенції членів ТК: що є і що буде

16 жовтня 2018
18
Середній бал: 5 із 5
  • Теми:

Кваліфікаційні характеристики професії «фахівець з публічних закупівель» наразі не затверджені. Тому й чуємо часто від замовників запитання про освіту, спеціальне навчання уповноважених осіб чи членів тендерного комітету. Що можна відповісти на них сьогодні та які нововведення готує Мінекономрозвитку — у статті

Вимоги до знань, компетенції членів ТК: що є і що будеТЕТЯНА МІШТА,заступник директора департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку — начальник відділу професіоналізації сфери публічних закупівель

⚡️ За які порушення у закупівлях штрафують аудиториПроцедури закупівель у замовників організовують і проводять:

  • тендерний комітет. До нього замовник призначає своїх службових, посадових та інших осіб;
  • уповноважена особа. Це може бути службова, посадова чи інша фізична особа, яку замовник визначив власним розпорядчим рішенням або на підставі трудового договору (контракту).

Тобто замовник сам підбирає кандидатів у члени тендерного комітету чи уповноважену особу. Які вимоги він може висувати до їх освіти, знань і компетенції?

Одразу зазначимо: Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922) не встановлює окремих вимог до рівня знань і компетенції осіб, які відповідають за закупівлі у замовників.

Частково такі вимоги передбачає Примірне положення про тендерний комітет і уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі — Примірне положення). Та й то загальні — вища освіта та не менше двох років досвіду у сфері публічних закупівель.

Це і є ті мінімальні вимоги, які Мінекономрозвитку наразі рекомендує встановлювати до уповноважених осіб.

Утім, Національний класифікатор України «Класифікатор професій ДК 003:2010», затверджений наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327, не містить посади «уповноважена особа». У ньому є саме назва професії для особи, відповідальної за організацію та проведення процедур закупівлі, — «фахівець з публічних закупівель», за кодом 2419.2. За прийнятою системою класифікації та кодування професій вона належить до класифікаційного угруповання «Професіонали у сфері маркетингу, ефективності господарської діяльності, раціоналізації виробництва, інтелектуальної власності та інноваційної діяльності».

Інших положень щодо фахівця з публічних закупівель нормативно-правова база не містить. Та й кваліфікаційні вимоги до цієї професії не затверджені. Проте у планах Мінекономрозвитку — зробити так, аби закупівлі проводили фахівці, які розуміються у публічних закупівлях. І попередню роботу над напрацюванням змін до закупівельного законодавства ми вже розпочали.

Предмет закупівлі товарів, робіт, послуг: як визначати

Чому закуповувати мають саме фахівці

Роботу тендерного комітету та уповноважених осіб замовника регулює стаття 11 Закону № 922. Її і планується змінити так, аби врегулювати різні підходи до організації закупівельного процесу у замовників та надати можливість поетапно запроваджувати посади фахівців з публічних закупівель у штат замовників усіх рівнів. Як саме це відбуватиметься — залежатиме від:

  • кількості процедур, які мають проводити такі фахівці;
  • обсягу та вартості закупівель;
  • циклічності та специфіки закупівель.

Слід розуміти різницю між типами організацій-замовників. Адже коли замовник проводить 2-3 процедури закупівель на рік, йому не потрібен для цього окремий працівник. У такому випадку цю функцію зможе забезпечити, наприклад, або уповноважена особа (у т. ч. за трудовим контрактом), або професійна закупівельна організація.

Наразі ведеться робота з погодження проекту постанови КМУ, що визначатиме особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій (ЦЗО). Тому ми розраховуємо на появу найближчим часом таких організацій не лише на центральному, а й на регіональному рівні.

ЦЗО — юридичні особи, що їх визначають КМУ, Рада міністрів АР Крим, органи місцевого самоврядування як замовників, які організовують і проводять процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону № 922. ЦЗО набувають усіх прав та обов’язків замовників, визначених Законом № 922, та несуть відповідальність згідно із законами України. Особливості створення та діяльності ЦЗО встановлює КМУ (п. 36 ч. 1 Закону № 922).

Однак є замовники, у яких обсяг закупівель надзвичайно великий. Організовувати і проводити їх потрібно протягом усього року та на постійній основі. І така робота має бути виокремленою і оплачуваною. Звичайний штатний працівник не повинен поєднувати закупівлі зі своїми основними посадовими обов’язками. І не тільки тому, що для нього це додаткове навантаження.

Усі розуміють, що не можна призначити головним бухгалтером чи в бухгалтерську службу лікаря, вчителя або юриста. Бухгалтерський облік — це вузькоспеціалізована робота. Тому є окремий працівник чи навіть структурний підрозділ, що її виконує. Подібну ситуацію маємо із публічними закупівлями — ця робота потребує як спеціальних знань, так і практичних навиків.

Великі замовники, наприклад підприємства, як правило, і сьогодні створюють структурні підрозділи із закупівель, до яких спеціально наймають на роботу фахових працівників.

Примірне положення передбачає право замовника, у якого більше двох уповноважених осіб, створити відповідний окремий структурний підрозділ. Але остаточне рішення — створювати чи ні такий підрозділ — документ залишає на розсуд керівника замовника.

Предмет закупівлі товарів, робіт, послуг: як визначатиТа у більшості випадків замовники визначають членів тендерного комітету чи уповноважених осіб із числа штатних працівників своїм розпорядчим рішенням. Тобто додатково навантажують їх і не завжди оплачують таку роботу.

Мінекономрозвитку розробляє вимоги

до професії «фахівець з публічних закупівель»

Цю ситуацію треба переглядати. І це передусім запит безпосередньо від замовників, особливо бюджетних організацій — лікарень, шкіл, органів влади та місцевого самоврядування. Саме вони подекуди обмежені типовими штатними розписами, що не передбачають можливості ввести окрему штатну одиницю та відповідну посаду.

Введення у штат посади фахівця з публічних закупівель допоможе встановити відповідність між обсягом роботи та її оплатою. Але для того щоб це реалізувати, потрібно розробити кваліфікаційні вимоги до такої професії.

Коли затвердять професійний стандарт

Мінекономрозвитку проводило роботу насамперед з точки зору саме документа, який треба розробити для професії «фахівець з публічних закупівель», — окремий професійний стандарт чи опис кваліфікаційних вимог у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Після низки досліджень та аналізу фактичної ситуації Міністерство вирішило розробляти професійний стандарт для професії «фахівець з публічних закупівель».

Заявка Мінекономрозвитку на розроблення професійного стандарту вже зареєстрована в реєстрі на сайті Науково-дослідного інституту Мінсоцполітики.

Далі з експертів-практиків, представників замовників, які є роботодавцями, та представників органів влади буде створена робоча група. Вона напрацює рекомендації і визначить, якими ж компетенціями, знаннями, уміннями та навичками мають володіти фахівці з публічних закупівель.

У рамках співпраці Мінекономрозвитку з проектом TAPAS «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» Київська школа економіки провела спеціальне дослідження. Вона проаналізувала кількість процедур, які проводять різні замовники — підприємства і бюджетні установи. Це дасть змогу зрозуміти, яких працівників найняти для такої роботи, які функції на них покласти та як оплачувати їх працю.

Ви отримаєте ➡️Навчання у зручному онлайн-форматі ➡️ Відеолекції від провідних експертів ➡️Сертифікат про підвищення кваліфікації від Юридичного університету Ярослава Мудрого

У дослідженні також вивчали кількість осіб, фактично задіяних в організації та проведенні процедур, тривалість робочого часу, який витрачається на цей процес, наявність відповідного підрозділу, кількість допорогових та надпорогових процедур, які вони проводять, питання оплати чи доплат за роботу закупівельником.

Цього року Мінекономрозвитку спільно з Київською школою економіки провело анкетування близько двох тисяч замовників з питань організації їх закупівельної діяльності. Тому у професійному стандарті буде врахована і спеціалізація закупівель.

Професійні вимоги до працівників,

які проводитимуть закупівлі, залежатимуть від специфіки предметів закупівлі та сфери діяльності замовника

Так, багато замовників проводять циклічні однотипні закупівлі. Наприклад, щороку школи закуповують електроенергію, воду, газ. Інша справа — спеціальне обладнання. Як от опалювальні прилади, які школи закуповують у зв’язку з переходом на альтернативні джерела опалення. Ані директор школи, ані будь-хто з адміністрації не є фахівцем на цьому ринку. Тому й складно зорієнтуватися, що саме купувати та за якими цінами, характеристиками.

Тож професійні вимоги до фахівців з публічних закупівель можуть відрізнятися залежно від специфіки предметів закупівлі, які вони закуповуватимуть, та сфери діяльності організації-замовника.

Мінекономрозвитку планує розробити професійний стандарт для професії «фахівець з публічних закупівель» уже до кінця року. Це досить копітка і тривала робота. Тому зараз важко передбачити, коли цей документ буде запроваджений.

Чи вимагатимуть підтвердження кваліфікації

У деяких європейських країнах фахівці із закупівель маютьпідтверджувати свою кваліфікацію. Наприклад, у Чорногорії фахівцем із закупівель може працювати лише особа, яка прослухала певну програму, склала іспит і отримала сертифікат.

Вивчення та аналіз досвіду інших країн стосовно підходів до професіоналізації сфери публічних закупівель є також одним із завдань, які ми ставимо перед собою.

У перспективі ми розглянемо доцільність підтвердження кваліфікації. Але на цьому етапі про це не йдеться, нам важливо законодавчо передбачити можливість включити у штат фахівця з публічних закупівель.

Перехід від визначення наказом особи, яка відповідає за закупівлі, до призначення її на окрему посаду відбуватиметься поступово. Тоді така особа матиме відповідну матеріальну компенсацію, розумітиме свої обов’язки, прагнутиме зростати професійно. Наразі ж — лише відповідальність, персональна та висока. Її встановлюють Закон № 922 і Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Чи будуть обмеження до особи, яка обійматиме посаду фахівця з публічних закупівель? Це залежатиме від характеру закупівель у замовника. Всім зрозуміло, що закупівлі школи та, наприклад, державних компаній ПАТ «Укрзалізниця» або НАК «Нафтогаз» не можна навіть порівнювати. Тому й вимоги до працівників, які проводитимуть такі закупівлі, різнитимуться. А в чому саме — покаже робота над концепцією змін до Закону № 922.

Де можна отримати професійні знання

Усі ці зміни — у найближчих планах. Тим часом у замовників працюють тисячі членів тендерних комітетів. Вони зобов’язані закуповувати товари, роботи та послуги за законом, а отже, повинні орієнтуватися у закупівельному, цивільному та господарському законодавстві.

Знайти потрібну фахову інформацію вони можуть і сьогодні. Існує багато інструментів, над якими Мінекономрозвитку спільно зі стейкхолдерами сфери працювало останні декілька років і якими наразі можна скористатися, щоб розширити свої знання у сфері закупівель.

Електронні майданчики

Важливими суб’єктами системи електронних закупівель є електронні майданчики. Вони також консультують з питань, що виникають під час реєстрації, проведення процедури закупівлі. Тобто навчають роботі із системою.

Сайт Мінекономрозвитку

Із кінця 2016 року можна отримати індивідуальну консультацію і через сайт Мінекономрозвитку. Для цього не потрібно писати окремого листа, щось надсилати додатково. Достатньо лише заповнити форму заявки та отримати відповідь, яка буде доступною для перегляду користувачів.

Також на сайті Міністерства розміщені узагальнені відповіді на ті запитання замовників і учасників, які виникають найчастіше. Їх теж можуть прочитати усі користувачі.

Освіта у вишах

Із 2016 року у Мінекономрозвитку запровадили ініціативу щодо співпраці із закладами вищої освіти.

Зокрема, з 2017/2018 навчального року у 14 державних університетах запроваджені дисципліни та модулі з публічних закупівель для студентів різних спеціальностей. Як правило, економічних і юридичних факультетів. Окремі університети вирішили ввести магістерські програми з питань управління публічними закупівлями.

Завдяки проведеній цього року роботі до ініціативи долучилися також сім комерційних університетів. У цьому навчальному році вони включили дисципліни з публічних закупівель до своєї навчальної програми. Кожний університет на власний розсуд формує специфіку навчання і те, як він викладатиме дисципліну «Публічні закупівлі». Тобто, якщо студент вивчає економічні дисципліни, його навчатимуть закупівлям у контексті економіки. А якщо юридичні — у контексті роботи із законодавством, договірними зобов’язаннями.

Перелік приватних вишів, які навчатимуть своїх студентів закупівлям, незабаром буде розміщений на сайті Мінекономрозвитку у розділі «Професійна підготовка фахівців».

У підсумку студенти, які отримають дипломи цих вишів, уже базово орієнтуватимуться у публічних закупівлях. Це важливо не тільки для замовників, а й для бізнесу. Адже представникам бізнес-структур, які пропонують державі свої товари, роботи чи послуги, також потрібні компетентні фахівці. Вони мають знати, як правильно працювати із системою та закупівельним законодавством, які є обмеження у замовників. А законодавчих обмежень у публічних закупівлях на відміну від комерційних досить багато.

logo