Що нового у державному фінансовому контролі — 2018

18 жовтня 2018
12
Середній бал: 5 із 5
  • Теми:

Фінансовий контроль за закупівлями проводить Держаудитслужба. Та до цього часу аудитори не мали змоги реалізувати це завдання повною мірою — через технічні можливості або неосучаснені нормативні акти. Наразі ситуація змінилася. В ЕСЗ запрацював персональний кабінет з моніторингу закупівель, а уряд відкоригував порядок перевірок закупівель. Як тепер працюватимуть аудитори та чого чекати замовникам?

⚡️ Закупівлі-2021: плануємо за новими вимогами

СВІТЛАНА АНІЩЕНКО,директор Департаменту контролю у сфері закупівель Держаудитслужби

Законодавство у сфері закупівель постійно вдосконалюється. Це відбувається для того, аби посилити захист інтересів суспільства у частині ефективного й економного використання замовниками державних коштів під час проведення публічних закупівель.

Фінансовий контроль за дотриманням законодавства про закупівлі (у т. ч. попередній та поточний) має забезпечувати Держаудитслужба як орган держфінконтролю. Для цього вона може проводити такі види контролю, як моніторинг і перевірки закупівель. Вони передбачені:

Донедавна аудитори не могли повною мірою застосовувати такі контрольні заходи на практиці — бракувало технічних можливостей та заважала нормативна неврегульованість. Та наприкінці серпня — початку вересня в цій частині відбулися зміни. Розповімо які.

Моніторинг закупівель

Повноваження Держаудитслужби нині спрямовані не лише на виявлення, а й на упередження порушень у сфері закупівель.

Для того щоб попередити зловживання у сфері публічних закупівель, із січня 2018 року законодавчо передбачений моніторинг закупівель із застосуванням електронної системи закупівель (далі — ЕСЗ). Проведення цього контрольного заходу вимагають статті 5 Закону № 2939 та 7-1 Закону № 922.

Моніторинг закупівель є превентивним контрольним заходом, спрямованим на дотримання замовником вимог законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі. Його проводитимуть Держаудитслужба та її територіальні органи через персональний кабінет в ЕСЗ.

Цей унікальний інструмент автоматизованого попереднього та поточного держфінконтролю започаткований як пілотний проект. Проте його впровадження передбачає перехід Держаудитслужби на нові технології, потребує відповідного програмного забезпечення і матеріально-технічної бази. Моніторинг закупівель неможливий без технічної фіксації результатів закупівель в ЕСЗ.

Автоматизація цього заходу держфінконтролю дає змогу:

  • забезпечити реєстрацію аудиторів;
  • автоматично розміщувати, отримувати та передавати інформацію, документи;
  • користуватися сервісами з автоматичним обміном інформацією.

Це має підвищити ефективність контролю у сфері публічних закупівель та запобігти порушенням у цій сфері.

Технічну можливість фіксації в ЕСЗ результатів моніторингу закупівлі, дат його початку та завершення, оприлюднення висновку про результати моніторингу закупівлі та заперечень до нього, а також обміну інформацією між замовником та органом держфінконтролю за Законом № 922 має забезпечити Мінекономрозвитку.

Що для цього вже зроблено?

Як провести спрощену закупівлю на майданчику за 5 кроків

Персональний кабінет Держаудитслужби в ЕСЗ

На доручення Мінекономрозвитку ДП «Прозорро» розробило персональний кабінет з моніторингу закупівель Держаудитслужби в ЕСЗ.

З тестовою версією персонального кабінету аудитори ознайомилися наприкінці серпня 2018 року. А вже з 21 вересня Держаудитслужба розпочала моніторинг закупівель у продуктивному режимі.

Наразі першочергова мета — напрацювати механізм зворотного зв’язку із замовниками, перевірити функціональні можливості роботи кабінету для проведення моніторингу закупівель та забезпечити його безперебійний технічний супровід.

Індикатори ризику

Керівник органу держфінконтролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі за:

  • даними автоматичних індикаторів ризиків;
  • інформацією, отриманою від органів державної влади та місцевого самоврядування;
  • повідомленнями в ЗМІ;
  • інформацією, виявленою органом держфінконтролю;
  • інформацією, отриманою від громадських об’єднань.

Як бачимо, першими у цьому переліку джерел інформації для моніторингу закупівель є дані автоматичних індикаторів ризиків.

За результатами робочих зустрічей на міжвідомчому рівні, проведених Держаудитслужбою та Мінекономрозвитку із залученням представників ДП «Прозорро», ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна», ТОВ «Дейта Пас Аналітикс», розроблені:

  • методика визначення автоматичних індикаторів ризиків;
  • перелік автоматичних індикаторів ризиків;
  • порядок застосування програмного забезпечення з огляду на функціональні можливості ЕСЗ.

Автоматичні індикатори ризику підібрані так, аби за допомогою обробки даних ЕСЗ та інших джерел виявляти ризики та незаконні схеми, які існують у закупівлях. Умовна вага кожного індикатора ризику, визначена за матрицею оцінки ризиків, відображає:

  • ймовірність настання ризику за наявності певних умов;
  • ступінь тяжкості можливої суспільної шкоди від правопорушення, на які вказує такий індикатор.

Ризикоорієнтовний відбір індикаторів проводили за рекомендаціями світових практик з управління та оцінки ризиків (The Committee of Sponsoring Organizations of the Treadway Commission, COSO).

Якщо спрацьовує індикатор за певною процедурою закупівлі чи окремим лотом та залежно від загальної умовної ваги індикаторів, ЕСЗ автоматично присвоює процедурі закупівлі один із рангів ризику — високий, помірний або низький.

Кожну процедуру закупівлі, стосовно якої спрацював хоча б один автоматичний індикатор ризику, система промаркує як процедуру з ризиком та зарахує до черги для моніторингу закупівель.

Після імплементації погоджених пропозицій і коригування алгоритмів застосування індикаторів Держаудитслужба розробила проект наказу «Про затвердження методики визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх переліку та порядку застосування». Наразі документ погоджено з Мінекономрозвитку. Найближчим часом очікується його державна реєстрація.


Під час тендеру учасник подав скаргу ➤ Як діяти замовнику?

У тестовому варіанті персонального кабінету немає можливості моніторити закупівлі на підставі даних автоматичних індикаторів ризиків.

Висновок про результати моніторингу закупівлі

Держаудитслужба наказом від 23.04.2018 № 86 затвердила форму висновку про результати моніторингу закупівлі. У висновку аудитори зазначатимуть:

  • підставу здійснення моніторингу;
  • дату початку і дату закінчення моніторингу;
  • питання, що стало предметом аналізу;
  • опис порушення законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу;
  • інформацію про наявність або відсутність порушень законодавства;
  • зобов’язання усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель — за наявності порушення.
В описі порушення має бути вказана норма нормативно-правового акта (з усіма його реквізитами), вимоги якої порушено.

Ви отримаєте ➡️Навчання у зручному онлайн-форматі ➡️ Відеолекції від провідних експертів ➡️Сертифікат про підвищення кваліфікації від Юридичного університету Ярослава Мудрого

Перевірки закупівель

10
р. дн.
є у аудиторів для перевірки закупівель

Порядок проведення органом держфінконтролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлює КМУ (ч. 2 ст. 2 Закону № 2939).

Тривалий час Порядок проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затверджений постановою КМУ від 01.08.2013 № 631 (далі — Порядок № 631), не був приведений у відповідність до вимог Закону № 922. Лише 28 серпня 2018 року набрали чинності зміни до нього, внесені постановою КМУ від 26.07.2018 № 659.

Оновлені норми Порядку № 631 передбачають перевірки закупівель саме у замовників. У документі слова «об’єкт контролю» замінили словом «замовник» у відповідному відмінку та числі.

Зміни розширили перелік підстав для проведення перевірок закупівель. Аудитори можуть проводити перевірки (п. 4 Порядку № 631), якщо:

  • замовник не усунув порушення, визначене у висновку про результати моніторингу закупівлі (далі — висновок), і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду;
  • під час моніторингу закупівлі виявлені порушення щодо невідповідності опублікованих в електронній системі закупівель умов договору про закупівлю змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі за результатами аукціону (у т. ч. ціни за одиницю товару) або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
  • замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення призвело до невиконання ним вимог Закону № 922, а також висновок не оскаржено до суду.

І що важливо — тепер як перешкоджання проведенню перевірки закупівель аудитори можуть трактувати:

  • недопущення посадових осіб органу держфінконтролю і залучених спеціалістів до проведення перевірки закупівель;
  • неподання документів, необхідних для перевірки закупівель;
  • затримку подання документів;
  • інші дії замовника.

Строки проведення перевірки закупівель орган держфінконтролю визначатиме залежно від обсягу питань, передбачених програмою перевірки. Однак строки перевірки закупівель не можуть перевищувати 20 робочих днів. А для перевірки закупівель, щодо яких аудитори вже проводили моніторинг, — 10 робочих днів.

logo