Додаткові роботи під час капремонту: договір чи нова процедура закупівлі?

21 жовтня 2018
16
Середній бал: 5 із 5
  • Теми:

Ви вирішили відремонтувати будівлю, уклали договір про закупівлю робіт, а потім виявилося, що таких робіт недостатньо. Чи необхідно проводити процедуру закупівлі, щоб закупити додаткові роботи? Відповідь знає експерт.

Додаткові роботи під час капремонту: договір чи нова процедура закупівлі? ЯРОСЛАВА ДУБРОВА,консультант з публічних закупівель, Київ

Як заповнювати інформацію про предмет закупівлі в ЕСЗСИТУАЦІЯ

Замовник провів процедуру закупівлі й уклав договір на суму 3 182 тис. грн за предметом закупівлі «Капітальний ремонт фасаду будівлі будинку культури у с. Нерубайське за адресою: вул. Леніна, 1».

Та коли підрядник почав виконувати договір, виявилося, що потрібні ще додаткові роботи. Він звернувся за експертизою проекту. Експерти повідомили, що необхідно відкоригувати попередній проект і до суми попередньої експертизи додати 800 тис. грн. А якщо так, то сума кошторису може перевищити 4 млн грн. Але ж додаткових коштів для таких робіт замовнику не виділятимуть.

Спочатку на капітальний ремонт фасаду будівлі замовнику виділили 4 млн грн. Тобто він міг би обійтися без додаткового фінансування, а для закупівлі додаткових робіт використати 800 тис. грн, коли перегляне кошторис.

Як бути тепер? Підрядник пропонує пройти експертизу й укласти з ним прямий договір на виконання додаткових робіт за предметом закупівлі «Капітальний ремонт елементів облаштування фасаду та центрального входу будівлі будинку культури у с. Нерубайське за адресою: вул. Леніна, 1». Чи може замовник підтримати цю пропозицію?

РІШЕННЯ

Для закупівлі робіт замовник проводить одну з процедур, передбачених статтею 12 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VII (далі — Закон № 922). Потрібно також обов’язково враховувати вимоги Закону № 922.

Предмет закупівлі товарів, робіт, послуг: як визначати

Чи потрібна процедура закупівель

Коли закуповуєте роботи за процедурою відкритих торгів — враховуйте встановлені Законом № 922 вартісні межі предмета закупівлі. А якщо потрібно провести переговорну процедуру закупівлі — подбайте про документи, які доведуть, що є підстави для її застосування.

Переговорна процедура закупівлі — це процедура, яку замовник використовує як виняток і відповідно до якої укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або декількома учасниками (ч. 1 ст. 35 Закону № 922).

Зокрема, Закон № 922 передбачає, що переговорну процедуру застосовують лише у випадках, коли є потреба:

  • здійснити додаткову закупівлю у того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням (п. 5 ч. 2 ст. 35 Закону № 922);
  • провести додаткові будівельні роботи, не зазначені у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50% вартості головного (первинного) договору (п. 6 ч. 2 ст. 35).

Ви отримаєте ➡️Навчання у зручному онлайн-форматі ➡️ Відеолекції від провідних експертів ➡️Сертифікат про підвищення кваліфікації від Юридичного університету Ярослава Мудрого

У нашій ситуації під час виконання договору про закупівлю робіт виникла потреба у додаткових роботах, не передбачених проектно-кошторисною документацією. Очікувана вартість таких робіт — 800 тис. грн. Ця сума не перевищує вартісну межу для застосування Закону № 922 під час закупівлі робіт. Тож для проведення додаткових робіт на суму 800 тис. грн замовник може укласти новий договір з підрядником, який уже виконує роботи на цьому об’єкті.

Перш ніж укласти новий договір про закупівлю додаткових робіт, внесіть зміни у додаток до річного плану закупівель. Тобто включіть до нього цю закупівлю. Не забудьте також оприлюднити звіт про укладені договори.

Чи можна вносити зміни до договору

Чи можна в такій ситуації не укладати новий договір, а внести зміни до вже укладеного? Ні, не можна. Аргументуємо цю відповідь.

Договір про закупівлю укладають:

У нашій ситуації сторони спочатку уклали договір про закупівлю робіт за результатами процедури закупівлі. За положеннями ЦК і ГК обсяг робіт та сума (ціна) договору — істотні умови договору. Змінювати їх можна винятково у випадках, передбачених частиною 4 статті 36 Закону № 922. І жоден із цих випадків не стосується ситуації, яку ми розглядаємо.

Не можна збільшувати й обсяг закупівлі, крім випадку, передбаченого пунктом 8 частини 4 і частиною 5 статті 36 Закону № 922. Проте цей випадок нам теж не підходить.

Звідси — висновок: збільшити початковий договір на суму додаткових робіт не можна.

Алгоритм проведення переговорної процедури закупівель

Як довести, що замовник не уникав процедури

Що робити, якщо за одним і тим самим предметом закупівлі — роботи, у т. ч. додаткові, — очікувана вартість у цілому за рік перевищить вартісні межі застосування Закону № 922? Чи не стане це приводом для звинувачення замовника в уникненні процедури закупівлі? Може, на суму додаткових робіт — 800 тис. грн — все-таки провести процедуру закупівлі? Адже замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини, щоб уникнути процедури відкритих торгів або застосування Закону № 922 (ч. 7 ст. 2).

Якщо замовник доведе, що додаткові роботи не можливо було передбачити, таке звинувачення йому не загрожує. Для цього необхідно документально підтвердити, що на момент укладання договору на суму 3 182 тис. грн він не міг знати, що виникне потреба у таких роботах і в такому обсязі.

Закон № 922 містить визначення терміна «предмет закупівлі», передбачає планування закупівель та інші передумови процедур закупівель. А от про алгоритм, за яким планувати публічні закупівлі, та механізм розрахунку потреби у тому чи тому предметі закупівлі, його очікуваної вартості у ньому не йдеться.

Отже, в кожному конкретному випадку замовник має документально підтвердити потребу в закупівлі додаткових робіт. Це можуть бути службові, доповідні записки чи проектно-кошторисна документація.

Якби сума додаткових робіт дорівнювала або перевищувала вартісні межі застосування Закону, для їх закупівлі замовник міг би провести переговорну процедуру на підставі пункту 6 частини 2 статті 35 Закону № 922.

Проте у будь-якому випадку замовник мусить підтвердити, що:

  • додаткові будівельні роботи не зазначені у початковому проекті;
  • потреба у таких роботах виникла через непередбачувані обставини;
  • договір на закупівлю додаткових робіт він укладе з тим самим виконавцем, що й за первинним договором;
  • додаткові роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором;
  • загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50% вартості головного (первинного) договору.

Отже, перш ніж прийняти рішення, замовник має врахувати всі законодавчі норми, які стосуються його конкретної ситуації.

logo