Запити на публічну інформацію: надавати НЕ ВАРТО ігнорувати

18 червня 2018
16
Середній бал: 5 із 5
  • Теми:

До комунального підприємства надійшов запит. Запитувач просить надати інформацію про проведену тендерну процедуру та її переможця, а також — про оплату за укладеним договором. Чи можуть працівники підприємства йому відмовити, адже ця інформація є у відкритому доступі в електронній системі закупівель?

Запити на публічну інформацію: надавати НЕ ВАРТО ігнорувати ОЛЕКСАНДР ЛАПТЄВ,юрист, консультант з питань публічних закупівель, Київ

Як визначити предмет закупівлі: 6 ключових акцентівЗапити на публічну інформацію від окремих фізичних осіб надходять до державних та комунальних підприємств дедалі частіше. Вони відривають персонал від основної роботи, адже відповіді на них потребують часу.

Чи потрібно на них відповідати, якщо, скажімо, така інформація вже оприлюднена в загальнодоступних джерелах? До того ж комунальні та державні підприємства за своєю суттю не є суб’єктами владних повноважень. Вони ведуть господарську діяльність, аби отримати прибуток — як і інші підприємства приватного сектору економіки.

За відповідями звернімося до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі — Закон № 2939). Бо саме він визначає право кожного на доступ до інформації, що перебуває у володінні розпорядників публічної інформації (далі — розпорядники інформації), та інформації, що становить суспільний інтерес. А також — порядок та механізми, за якими таке право розпорядники інформації забезпечують.

Комунальні підприємства — розпорядники інформації?

Так, комунальні підприємства, як і державні, належать до розпорядників інформації. Вони зобов’язані оприлюднювати та надавати за запитами публічну інформацію у порядку, передбаченому Законом № 2939. Це підтверджує стаття 13 Закону № 2939 (див. табл.).

Хто є розпорядникомДля якої інформаціїПідстава
Суб'єкти владних повноваженьДля всієї публічної інформаціїП. 1 ч. 1 ст. 13
Закону № 2939
Юрособи, що їх фінансують з державного, місцевих бюджетів, бюджету АР КримДля інформації про використання бюджетних коштівП. 2 ч. 1 ст. 13 
Закону № 2939
Особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послугДля інформації, пов’язаної з виконанням їхніх обов’язківП. 3 ч. 1 ст. 13 
Закону № 2939
Суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіямиДля інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на нихП. 4 ч. 1 ст. 13 
Закону № 2939
Суб’єкти господарюванняДля інформації про:
• стан довкілля
П. 1 ч. 2 ст. 13 
Закону № 2939
• якість харчових продуктів і предметів побутуП. 2 ч. 2 ст. 13 
Закону № 2939
• аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадянП. 3 ч. 2 ст. 13 
Закону № 2939
Для іншої інформації, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідної інформації)П. 4 ч. 2 ст. 13 
Закону № 2939

Основні критерії приналежності до розпорядників інформації прописані доволі чітко. Запитання почасти можуть виникнути лише стосовно інформації, що становить суспільний інтерес. Яка це інформація? Інформація про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у т. ч. копії відповідних документів, про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Доступ до такої інформації забороняє обмежувати частина 5 статті 6 Закону № 2939. Якщо не йдеться про виняткові випадки, обумовлені у частині 2 статті 6 цього Закону.

Так, доступ до інформації розпорядники інформації обмежують тоді, коли оприлюднення, надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Інформація про комунальне майно: чи суспільно необхідна

Комунальне підприємство діє на основі комунальної власності територіальної громади (ч. 1 ст. 63 Господарського кодексу України; ГК).

Комунальне унітарне підприємство утворює компетентний орган місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності, і воно входить до сфери управління цього органу (ч. 1 ст. 78 ГК).

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності. Його закріплюють за таким підприємством на праві:

  • господарського відання — комунальне комерційне підприємство;
  • оперативного управління — комунальне некомерційне підприємство.

Грошові та матеріальні внески засновників належать до джерел формування майна суб’єктів господарювання. Так само, як і доходи від реалізації продукції (робіт, послуг), доходи від цінних паперів, капітальні вкладення і дотації з бюджетів (ч. 1 ст. 140 ГК).

Тож не можна обмежувати доступ до інформації про розпоряджання комунальним підприємством комунальним майном. А саме: до інформації про використання коштів, розподіл доходів від надання послуг (продукції, товарів), виплати заробітної плати працівникам, використання вкладів та дотацій з бюджетів, інші витрати, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Виняток — коли настали умови, передбачені частиною 5 статті 6 Закону № 2939.

У цьому контексті така інформація — суспільно необхідна, а комунальні підприємства — її розпорядники відповідно до пункту 4 частини 2 статті 13 Закону № 2939. А отже — зобов’язані надавати таку інформацію на запит у порядку, встановленому законом.


Аналогічно така сама інформація, що нею володіють державні підприємства, є суспільно необхідною. А вказані підприємства — її розпорядниками.

Правила звернення за запитами

Запитувачі реалізують своє право отримати таку інформацію так, як це передбачає розділ ІV Закону № 2939. А комунальне підприємство як розпорядник такої інформації має дотримати основних правил її надання. Нагадаємо їх.

5 правил надання публічної інформації за запитами

Як провести спрощену закупівлю на майданчику за 5 кроківШтрафи за порушення Закону № 2939
За порушення законодавства про доступ до публічної інформації передбачена відповідальність (ст. 24 Закону № 2939).
А саме, за:
• ненадання відповіді на запит;
• ненадання інформації на запит;
• безпідставну відмову у задоволенні запиту на інформацію;
• надання недостовірної, неточної або неповної інформації;
• несвоєчасне надання інформації;
• необгрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом.
За такі порушення на посадових осіб чекатиме штраф на суму від 425 грн до 850 грн (ч. 2 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення)

Отже, якщо комунальне підприємство отримало запит на публічну інформацію, воно зобов’язане надати письмову відповідь по суті поставлених запитань. Не можна відмовляти запитувачам в інформації, наприклад, про тендерні процедури, переможців, укладені договори, оплату за ними. Те, що таку інформацію можна знайти в електронній системі закупівель, де вона розміщена в режимі загального доступу, — не може бути обгунтуванням для відмови.

Ось як тлумачить окремі питання доступу до публічної інформації Вищий адміністративний суд України у своїй постанові «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 № 10 (далі — Постанова № 10).

Визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації».
(п. 1.1 Постанови № 10)

Якщо запит стосується інформації, що міститься в кількох документах та може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль, наприклад без додаткового змістовного аналізу, така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію. Це не стосується випадків, коли розпорядник інформації не володіє інформацією, яку в нього запитують, а зобов’язаний нею володіти (п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939).

Запит на інформацію —

прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що є у його володінні

Отже, запитувач може вимагати надати йому копії рішення тендерного комітету про відхилення тендерної пропозиції одного учасника та/або намір укласти договір про закупівлю. А підприємство має надати йому таку інформацію, адже її вже зафіксували раніше і зберігали на паперових, електронних носіях на підприємстві.

Інформація на запит: коли стягують плату
Інформацію на запит розпорядники інформації надають безплатно (ст. 21 Закону № 2939).
Якщо ж, аби задовольнити запит на інформацію, потрібно виготовити копії документів обсягом понад 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких фактичних витрат визначають в межах граничних норм, встановлених постановою КМУ від 13.07.2011 № 740. Коли розмір плати за копіювання або друк не встановлений, інформацію надають безплатно

Та буває, що такий запитувач отримав протоколи засідань тендерного комітету і вимагає додатково письмово мотивувати, чому замовник відхилив учасника або прийняв рішення укласти договір з учасником. Таку вимогу не вважають інформаційним запитом. І позаяк працівникам підприємства, аби її задовольнити, доведеться провести додатковий аналіз і створити нову інформацію, вони спокійно можуть відмовити запитувачу у відповіді.

Висновок

Підприємства державної та комунальної форми власності мають дотримувати вимог Закону № 2939. Вони зобов’язані надавати запитувачам суспільно необхідну інформацію. Наприклад про те, як підприємство розпоряджається майном, використовує кошти, розподіляє доходи від реалізації товарів (послуг, робіт), інші витрати, прізвища, імена, по батькові фізосіб та найменування юросіб, які отримали ці кошти або майно.

Однак підприємства на момент запиту повинні мати таку інформацію, зберігати її на будь-яких носіях. Тобто вони надають ту інформацію, яку не потрібно створювати за наданим запитом.

logo