Кейс ІІІ. Оплата послуг без договору — нецільове використання коштів

30 травня 2018
18
Середній бал: 5 із 5
  • Теми:

Замовник отримав послугу, за яку не сплатив. Знайома ситуація? Надавач послуги подав позов до суду. Ще б пак. Він вважав, що має повне правостягнути з замовника заборгованість за надані послуги. Проте суд мав іншу думку. Чим він її обгрунтував?

Кейс ІІІ. Оплата послуг без договору — нецільове використання коштів ЯРОСЛАВА ДУБРОВА,консультант з публічних закупівель, Київ

Як визначити предмет закупівлі: 6 ключових акцентівПам’ятаєте колишню особливість паперових торгів? Якщо замовник хотів терміново оприлюднити ту чи ту інформацію, кошти за таку послугу він сплачував ДП «Зовнішторгвидав України».

Та, виявляється, так робили не всі. І щоб стягнути кошти за вже надані замовнику послуги, це підприємство звернулося до суду.

Проте суд визнав позовні вимоги незаконними і необгрунтованими. І його висновок є доволі повчальним.

Суть справи

Позивач — ДП «Прозорро», що є правонаступником ДП «Зовнішторгвидав», — подав до Господарського суду м. Києва (далі — суд) позовну заяву. Він пояснив, що протягом 2014-2015 років Міноборони (далі — відповідач) замовляло у ДП «Зовнішторгвидав України» (далі — позивач) платні послуги з розміщення оголошень про проведення державних закупівель. Станом на 18.01.2017 у відповідача утворилася заборгованість з виставлених рахунків за надані послуги на суму 50 471, 30 грн. Вартість наданих послуг позивач визначив за власними наказами.

Тож у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 50 471,30 грн — кошти за надані послуги, а також 1600,00 грн — витрати зі сплати судового збору.

Що ж вирішив суд?

Договірні правовідносини

Суд проаналізував норми законодавства, що регулюють договірні правовідносини. Насамперед — главу 52 «Поняття та умови договору» Цивільного кодексу України (ЦК).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків" (ст. 626 ЦК).

Істотні умови

Договір вважають укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. А саме:

  • умов про предмет договору;
  • умов, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду;
  • усіх тих умов, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Аби укласти договір, одна сторона виступає з пропозицією укласти договір (офертою), а друга сторона її приймає (акцептує).

Форма договору

Сторони укладають договір у будь-якій формі, якщо вимоги до форми договору не встановлює закон.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, його вважають укладеним з моменту, коли йому надали цю форму. Навіть тоді, якщо закон цієї форми для договорів такого виду не вимагає.

Договір вважають укладеним у письмовій формі, якщо сторони домовилися укласти його за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем. За домовленістю сторін укласти у письмовій формі договір, для якого закон не встановлює цієї форми, такий договір вважають укладеним з моменту його підписання сторонами.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Саме на підставі договору виникають цивільні права і обов’язки, які сторони мають виконувати належно і в установлений строк відповідно до закону, договору.

Як провести спрощену закупівлю на майданчику за 5 кроків

Обставини справи — слід довести

Суд звернув увагу, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд бере до уваги лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можна підтверджувати іншими засобами доказування.

У цій справі між позивачем та відповідачем не існувало договірних відносин. Копії актів надання послуг, які позивач додав до позовної заяви, підписані в односторонньому порядку. В актах взагалі немає жодних підписів відповідача та інших записів, які вказували б на те, що він отримував такі послуги.

Ба більше. Спірна сума заборгованості не зареєстрована у органах Казначейства як бюджетне зобов’язання. І як інакше, коли жодних договірних відносин між сторонами не було.

Господарський суд оцінює докази

за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи

А надавати послуги без договору, а також оплачувати послуги, не передбачені договором, вважається однією з ознак нецільового використання коштів. І це може нанести збитки державі.

Отже, позивач мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами. У нашій ситуації позивач не зміг цього зробити.

Що ж вирішив суд

Суд розглянув документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухав пояснення представників сторін і оголосив висновок.

Позовні вимоги позивача стягнути з відповідача заборгованість є:

  • незаконними;
  • необгрунтованими;
  • недоведеними.

Отже — вони не підлягають задоволенню. Як наслідок, у задоволенні позову ДП «Прозорро» суд відмовив повністю.

Рішення Господарського суду м. Києва від 14.03.2017 у справі № 910/1020/17 набрало законної сили 28.03.2017. Із ним можна ознайомитися в ЄДРСР за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/65409326.

logo