Товар подорожчав через курсові коливання: як діяти

23 лютого 2018
56
Середній бал: 5 із 5
  • Теми:

Постачальник уклав із замовником договір про закупівлю. Та одразу ж ціна зросла настільки, що коли постачальник виконає умови договору, отримає збитки в розмірі майже 20%. Чи може він відмовитися від договору про закупівлю через курсові коливання? Чи є право у замовника за зірване постачання нараховувати пеню за кожен день прострочення?

Товар подорожчав через курсові коливання: як діяти ЄВГЕН СТАРЧУК,адвокат, адвокатське об’єднання «БІ ЕС БІ Партнерс», Київ

Як заповнювати інформацію про предмет закупівлі в ЕСЗСИТУАЦІЯ

Постачальник став переможцем у торгах під час закупівлі приладів для автомобілів. Але поставити товар не вдалося, оскільки виробник змінив ціни на такі прилади. Ось як це відбувалося.

На момент подання комерційної пропозиції курс євро до гривні становив 30,05 грн, а на дату підписання договору — сягнув 35,00 грн. Тож постачальник, коли оформив замовлення приладів у заводу-виробника, отримав рахунок-фактуру вже за вищим курсом. Але ж після постачання приладів за договором він міг розраховувати від замовника лише на меншу суму, еквіваленту курсу на момент подачі комерційної пропозиції.

З’ясуємо, як бути постачальнику: виконати умови договору і отримати збитки в розмірі майже 20% чи відмовитися від договору про закупівлю через курсові коливання? Чи є право у замовника за зірване постачання нараховувати пеню за кожен день прострочення?

РІШЕННЯ

Почнемо з того, що замовник може нарахувати пеню за несвоєчасне постачання лише тоді, коли це прямо передбачено договором. Такий висновок випливає з частини 4 статті 231 Господарського кодексу України (ГК).

Тобто, якщо пеня договором передбачена і постачальник прострочив постачання товару не через форс-мажорні обставини, платити йому доведеться.

Максимальний строк, протягом якого замовник може нараховувати пеню, — 6 місяців з дня поставки товару, який визначено в договорі про закупівлю.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняють через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
(ч. 6 ст. 232 ГК)

Тому, якщо постачальник довго прийматиме рішення, розірвати йому договір чи все ж таки виконувати його, він може наразитися на щоденні штрафні санкції.

А ось на наслідках, які матиме кожне з таких рішень постачальника, зупинимося докладніше. Та ще й підкріпимо судовими висновками.

Ви отримаєте ➡️Навчання у зручному онлайн-форматі ➡️ Відеолекції від провідних експертів ➡️Сертифікат про підвищення кваліфікації від Юридичного університету Ярослава Мудрого

Чи можна відмовитися від договору через курсові коливання

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922) прямо передбачає як підставу для зміни умов договору коливання ціни товару на ринку, до якого можемо віднести і курсові коливання, однак лише в межах 10%. Та ще з урахуванням того, що загальна сума договору не збільшиться (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону № 922).

Якби можна було застосувати цю норму, це дало б можливість укласти додаткову угоду до договору. Однак у нашій ситуації постачальник застосувати цю норму не може. Як тоді діяти?

Шукаємо підстави

Варто звернутися до загальних норм Цивільного кодексу України (ЦК), адже ціна є істотною умовою договору.

Якщо істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися під час укладення договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін. Але якщо інше не встановлює договір або не випливає із суті зобов’язання (ч. 1 і 2 ст. 652 ЦК).

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Урегульовує ЦК і ситуацію, коли сторони не досягли згоди зі зміни умов договору.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною 4 статті 652 ЦК, — змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
(ч. 2 ст. 652 ЦК)

Справді, постачальник на момент укладення договору не міг знати, що відпускні ціни зростуть. А закупівля товару за збільшеною ціною завдасть йому збитків. Тобто є всі умови, передбачені частиною другою статті 652 ЦК.

Як у ситуації, що склалася, ліпше діяти постачальнику?

Алгоритм дій

Рекомендуємо зробити так.

Крок 1. Отримати від виробника довідку про те, що відпускна ціна зросла.

Крок 2. Надіслати замовнику лист з пропозицією укласти додаткову угоду про зміну ціни договору, якщо така зміна відбувається за пунктом 2 частини 4 статті 36 Закону № 922. Або ж — надіслати замовнику лист з пропозицією розірвати договір.

Крок 3. Якщо ж замовник відмовляється укладати додаткову угоду або розірвати договір — захищати свої права в суді.


Додаткові угоди до договорів про закупівлю майже завжди є предметом перевірки Держаудитслужби та подальших позовів про повернення сплачених за такими угодами коштів. І про це варто пам’ятати.

Щоб підтвердити наші рекомендації, наведемо рішення судів з аналогічних підстав.

Першим у пригоді стане висновок Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2016  у справі № 916/2531/16.

Тут позивачем виступив відділ освіти, а відповідачем — постачальник дизельного палива. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення різниці вартості поставленого дизельного палива, визначеної за результатами відкритих торгів і умовами договору, та вартості цього палива, встановленої додатковими угодами до договору сторін. Він вважає додаткові угоди укладеними безпідставно та всупереч Закону № 922. Стягнення штрафних санкцій позивач мотивує простроченням постачання палива. Позивач посилається на умови договору про відповідальність сторін.

У матеріалах справи встановлено, що сторони уклали договір на закупівлю товару за ціною, визначеною на торгах. До договору сторони уклали також додаткові угоди, за змістом яких змінили ціну не більше ніж на 10% у зв’язку з коливанням ціни товару на ринку. Така зміна не збільшила суми, визначеної в договорі.

Отже, зміст зобов’язань сторін у цій справі визначає договір та додаткові угоди, які підписали сторони. Тож вони є обов’язковими до виконання останніми.

Стаття 204 ЦК встановлює презумпцію правомірності правочину. А саме: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір сторін, у т. ч. додаткові угоди до нього, станом на час розгляду цієї справи не розірваний та не визнаний судом недійсним, його недійсність прямо не встановлена законом, є чинним за його умовами. Тому за приписами статті 204 ЦК презумпціюється його правомірність.

Оскільки позивач не довів іншого, вимога стягнути суму як різницю вартості поставленого дизельного палива, визначену за результатами відкритих торгів і умовами договору сторін, та вартості цього палива, встановленої додатковими угодами до договору сторін, є безпідставною. Такою, що не відповідає умовам договору сторін, а тому не підлягає до задоволення судом.

У рішенні зазначається, що суд не може взяти до уваги посилання позивача на аналіз роздрібних цін на пальне на АЗС, сумнів у наявності коливання цін на ринку як підставу для задоволення позовних вимог, адже вони не можуть вважатися належними та допустимими доказами у справі.

Суд наголошує: такі обставини мали бути предметом дослідження сторін до підписання додаткових угод до договору, після підписання їх зобов’язання сторін правомірно змінилися відповідно до змінених умов щодо ціни товару.

Які вимоги встановлювати в тендерній документації

Чи можна примусити укласти додаткову угоду через суд

На запитання, чи можна укласти додаткову угоду, від якої замовник відмовляється, допоможе відповісти постанова Господарського суду м. Києва від 24.07.2017 у справі № 910/9005/17.

Курсові коливання

є підставою для зміни умов договору про закупівлю лише в межах 10%, якщо загальна сума договору не збільшиться

На розгляд суду надані позовні вимоги ТОВ до комунальної організації про зобов’язання вчинити дії. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовив позивачу укладати додаткову угоду про встановлення ціни за одиницю товару до договору про закупівлю. На думку позивача, така відмова є необгрунтованою. Тому він просить суд зобов’язати відповідача укласти додаткову угоду до договору про внесення змін стосовно ціни за одиницю товару — на підставі пункту 2 частини 4 статті 36 Закону № 922 та договору.

Ось що вирішив суд.

Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору або коли заінтересована сторона не одержала відповідь у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, вона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 ГК).

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважають зміненим або розірваним з дня набрання чинності таким рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
(ч. 5 ст. 188 ГК).

Договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо відбулася істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Суд зазначив, що закон пов’язує можливість зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВСУ від 27.02.2012 у справі № 3-9гс12.

Метою зміни договору через істотну зміну обставин є потреба відновити баланс інтересів сторін договору, істотно порушений внаслідок непередбачуваної зміни обставин, що не залежать від волі сторін.

Договір є зміненим або розірваним

за судовим рішенням з дня набрання чинності таким рішенням

Аби обгрунтувати зміни до договору, позивач посилається на те, що ціна за одиницю товару збільшилася — це підтверджує довідка. А відповідно до обумовлених сторонами у договорі умов це слугує підставою укласти додаткову угоду про зміну ціни за одиницю товару.

У договорі сторони справді погодили, як діятимуть у разі зміни істотної умови цього договору — ціни за одиницю (літр) товару, у випадках, передбачених пунктом 2 частини 4 статті 36 Закону № 922. Під зміною ціни за одиницю товару, передбаченої договором, у разі коливання ціни такого товару на ринку, сторони розуміють збільшення ціни за одиницю товару на ринку м. Києва та/або Київської області, що відбулося після дати укладення учасником договору та/або укладення сторонами додаткової угоди до цього договору про зміну ціни за одиницю (літр) товару. Щоб підтвердити збільшення ціни за одиницю товару, учасник надає замовнику довідку із зазначенням ціни у дрібному опті, що сформована станом не пізніше ніж за три календарних дні до бажаної дати підписання додаткової угоди.

Такі обставини зумовлюють зміну договору після його підписання так, щоб була можливість виконати зобов’язання за договором.

Тож суд відхилив, як необгрунтовані, трактування відповідачем пункту договору й посилання на відсутність підстав укладати додаткову угоду з огляду на те, що позивач не надав довідки з цінами станом не пізніше ніж за три календарних дні до бажаної дати підписання додаткової угоди. Адже з договору чітко вбачається: щоб підтвердити збільшення ціни за одиницю товару на ринку, учасник надає замовнику довідку. Тож за умовами погодженого сторонами договору, сформованою не пізніше ніж за три календарні дні має бути саме довідка, а не ціна.

Отже, суд доходить висновку, що позивач належно виконав умови договору та наявні обставини для укладення спірної додаткової угоди за рішенням суду. Адже він листом звернувся до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду і додав довідку.

logo