Прямий договір в публічних закупівлях: коли дозволяє Закон

12 травня 2022
5135
Середній бал: 5 із 5
експерт, консультантка з публічних закупівель, канд. екон. наук

В яких випадках можна укласти прямий договір? Щоб відповісти, проаналізуємо законодавчі вимоги до різних категорій замовників. Роз’яснимо, коли звіт про укладений договір публікувати обов'язково, а коли — ні. Також експерти приділили увагу питанню: що врахувати, коли укладаєте прямий договір під час війни.


Закупівлі за публічні кошти вимагають дотримання порядку та процедур їх здійснення, що передбачені Законом про публічні закупівлі № 922. Замовники обмежені цими вимогами і ризикують отримати штраф у разі їх недотримання. Але Закон № 922 також передбачає окрему категорію закупівель, для яких дозволено укладати прямі договори без використання електронної системи закупівель (ЕСЗ). Розглянемо, коли та як це можливо.

Всі закупівлі здійснюються відповідно до річного плану закупівель. Тому навіть, якщо мова іде про прямі договори без застосування спрощених закупівель та процедур закупівель, такі закупівлі необхідно внести у річний план закупівель.

☝️ Як описати технічні характеристики предмета закупівлі: ґайд для закупівельника

Частина 3 статті 3 Закону № 922 скеровує:

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів.

Робимо висновок, що при закупівлях до 50 тис. грн застосовувати ЕСЗ — це право замовника, а не його обов’язок. Тобто він може і не застосовувати систему, а лише укласти прямий договір закупівлі .

Що врахувати, коли укладаєте прямий договір під час війни

Під час війни замовник може укладати прямі договори про закупівлю за умовами Постанови № 169. Вона передбачає, що в умовах воєнного стану замовник придбаває товари, роботи, послуги без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель. А ще — дозволяє проводити закупівлі до 50 тис. грн в ЕСЗ, зокрема за допомогою електронних каталогів, або ж укладати договори напряму з учасниками і не використовувати ЕСЗ.

Переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг за Постановою № 169 визначають своїми рішеннями замовники/державні замовники, що проводять такі закупівлі. Тобто будь-яку потребу та обсяг закупівлі замовник визначає самостійно. На цьому наголошує Мінекономіки.

Важлива умова закупівель за Постановою № 169 — коли замовник укладає договір, має дотримати принципів закупівель, як-от:

  • максимальна економія, ефективність та пропорційність;
  • відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
  • недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
  • запобігання корупційним діям і зловживанням.

Чим керуватися, коли укладаєте прямий договір та що врахувати в його умовах — пояснимо докладно.

Зміст та строк дії договору

Розірвання договору та виконання зобов’язань

Поширення дії статті 631 ЦК

Оприлюднення звіту про прямий договір

Навіть, якщо замовник уклав договір поза ЕСЗ, на вимогу Закону № 922 він зобов'язаний оприлюднити в ЕСЗ звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Такий звіт необхідно опублікувати протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.

Зверніть увагу на важливі аспекти.

Аспект № 1

Оскільки Закон № 922 не визначає нижню межу суми такого придбання, то замовник має оприлюднити звіт у разі здійснення такої закупівлі на суму від 0,01 гривень до 50 тисяч гривень.

Аспект № 2

Замовник має право укласти декілька або один договір, предметом договору за яким виступатимуть різні предмети закупівлі у розумінні Закону № 922, та вартість яких окремо не перевищуватиме суму 50 тисяч гривень.

Аспект № 3

Закупівля до 50 тисяч гривень може бути оформлена не тільки договором, а також іншим документом. Приміром, таким документом може бути:

  • видаткова або товарно-транспортна накладна, 
  • касовий чек, 
  • товарний чек, 
  • розрахункова квитанція, 
  • проїзний документ тощо.

В усіх цих випадках замовник зобов'язаний оприлюднити звіт про договір про закупівлю, укладений поза ЕСЗ.

Аспект № 4

Крім того, замовники можуть укладати прямі договори у разі здійснення закупівель для яких Закон дозволяє не проводити спрощену закупівлю, а саме у разі наявності підстав, що встановлені частиною 7 статті 3 Закону № 922. У такій ситуації замовник також повинен оприлюднити відповідний звіт.

Такі ж вимоги при закупівлі товарів з використанням е-каталогів. У цьому разі замовники перших трьох категорій можуть здійснювати закупівлі товарів до 200 тис. грн, а замовники четвертої категорії до 1 млн грн. За результатами використання е-каталогу замовник укладає прямий договір з обраним постачальником, а відповідний звіт ЕСЗ формує автоматично.

Отримайте акційну пропопозицію ✔️0 800 21 12 20✔️

Крім того, укладати прямі договори замовники можуть, коли придбавають предмет закупівлі із переліку, на який не поширюється дія Закону, тобто предметів закупівлі, визначених частиною 5 статті 3 Закону № 922. Прямий договір може укладатися незалежно від вартості таких закупівель. Для замовників четвертої категорії такий перелік регламентований частиною 6 статті 3 Закону № 922. Стане у пригоді стаття «Закупівля газу за прямим договором».

У цих випадках замовникам навіть звіт оприлюднювати непотрібно. Виключення — закупівлі гемопоетичних стовбурових клітини та/або робіт і послуг, що пов'язані з їх придбанням. Для цього предмета закупівлі все ж таки Закон про публічні закупівлі вимагає оприлюднити звіт.

Прямий договір в публічних закупівлях: коли дозволяє Закон
ЯРОСЛАВА ДУБРОВА,консультант з публічних закупівель, Київ
На уповноважену особу може чекати штраф за неправомірні зміни до істотних умов договору про закупівлю. А хто відповідатиме за зміни, якщо додаткову угоду підписує керівник чи юрист замовника? Чи потрібен протокол про зміни до договору? Хто оприлюднює зміни до договору?

logo