Як закупівельники нові коди класифікатора шукали, або Предмет закупівлі — 2017

15 грудня 2017
14
Середній бал: 5 із 5
  • Теми:

Як із січня 2017 року замовники визначають предмет закупівлі? Для товарів і послугів — обов’язково лише в межах четвертої цифри ЄЗС. Тобто стало неможливо проводити закупівлі в межах групи товарів, робіт чи послуг (третя цифра ЄЗС) або в межах категорії (п’ята цифра). Що дала ця зміна, які недоліки ще чекають на виправлення і що робить для цього Мінекономрозвитку — читайте у статті

Як визначити предмет закупівлі: 6 ключових акцентівНайочікуванішою подією початку 2017 року в сфері державних закупівель стало обов’язкове визначення предмета закупівлі відповідно до нового національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (далі — ЄЗС). Ажіотаж підігрівав текст чинного на той момент Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі — Порядок). А саме той факт, що предмет закупівлі потрібно було обирати за показниками третьої — п’ятої цифр словника.

Чого боялися закупівельники

Зрозуміти, що коїлося у грудні 2016 року в тендерних комітетах замовників, зможе лише той, хто це відчув на власному досвіді. У ТК хвилювалися через ризик неправильно обрати відповідний код ЄЗС. А у відділах B2G-продажів учасників витало передчуття неминучого хаосу, коли замість одного коду товару/послуги необхідно було моніторити систему електронних закупівель утричі більше.

Бувши на той момент консультантом з публічних закупівель однієї з найбільших національних компаній з продажу світлих нафтопродуктів, я з жахом очікував «старту» року і подумки вже планував графік власних вихідних. Вони мали б розпочинатися з аналізу пропозицій на постачання палива за деревом коду 09100000-0 «паливо», далі був 09132000-3 «бензин», ще далі — 09134000-7 «газойлі», 09134200-9 «дизельне паливо». Адже скласти план участі компанії у майбутніх торгах з таким обсягом вихідного матеріалу в робочий час — це видавалося просто неможливим… А ще у замовників був шанс закуповувати бензини за кодом 09222000-1 «спеціальні бензини»… І це при тому, що категорія «паливо», на мій погляд, не була найзаплутанішою.

Предмет закупівлі робіт замовник мав визначати згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ (далі — Закон № 922) за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Мінрегінбуду від 05.07.2013 № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Укравтодору від 23.08.2011 № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої — п’ятої цифр ЄЗС. Тобто проведення тендерів на закупівлю робіт мало ще більші «люфти» у визначенні необхідного предмета, ніж закупівля товарів чи послуг.

Уповноважений орган поспішає на допомогу: зміни до Порядку

Така розпорошеність у визначенні предмета закупівлі, яка склалася штучно, не могла влаштовувати ні осіб, відповідальних за проведення закупівлі для державних замовників, ні представників бізнесу, перед якими постала проблема пошуку актуальних тендерів.

Головна зміна —

На щастя, Уповноважений орган у сфері закупівель надзвичайно оперативно відреагував на такий стан справ. Уже з 17.01.2017 набрали чинності зміни, внесені до Порядку наказом Мінекономрозвитку від 19.12.2016 № 2092 (далі — Наказ № 2092).

Цей наказ зобов’язав замовників обирати товар/послугу лише в межах четвертої цифри ЄЗС (відповідає за клас товару/роботи/послуги). Тобто стало неможливо проводити закупівлі в межах групи товарів, робіт чи послуг (третя цифра ЄЗС) або в межах категорії (п’ята цифра). Це значно спростило пошук актуальних торгів для учасників та позитивно відобразилося на такому показнику, як середня кількість учасників на один тендер.

Крім того, пункт 1 розділу ІІ Порядку було доповнено новим абзацом, який регламентував здійснення закупівлі лікарських засобів. А саме — предмет закупівлі слід визначати за показником третьої цифри ЄЗС із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містив два та більше лікарських засобів, замовнику у дужках потрібно зазначати МНН кожного лікарського засобу.

Однак зміни, внесені Наказом № 2092, не зачіпали сферу будівництва (робіт) — розділ ІІІ Порядку залишено без змін.

Станом на 28.11.2017 будь-яких інших наказів Мінекономрозвитку, які б змінювали текст Порядку, немає. У той же час протягом року Уповноважений орган надав низку роз’яснень та рекомендацій з використання класифікатора та зазначеного Порядку.

Як провести спрощену закупівлю на майданчику за 5 кроків

Уповноважений орган роз’яснює

Якщо немає коду

У лютому 2017 року Мінекономрозвитку листом «Щодо порядку визначення предмета закупівлі» від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 акцентувало увагу на випадках, коли предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі ЄЗС відповідного коду. Для таких випадків Уповноважений орган повідомив, що в електронній системі закупівель технічно реалізовано можливість обирати код 99999999-9 «не визначено» і вводити предмет закупівлі вручну в текстовому полі.

Лист містив ще декілька важливих частин.

Переговорна процедура — предмет незмінний

По-перше, в ньому роз’яснено, як визначати предмет закупівлі за умови застосування переговорної процедури на підставі пункту 4 частини 2 статті 35 Закону № 922 — якщо замовник двічі відмінив тендер через відсутність достатньої кількості учасників. А саме: в разі застосування переговорної процедури предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були зазначені в тендерній документації.

За дотримання зазначених вимог замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі, зазначивши в дужках відповідний показник ЄЗС.

Предмет в плані і додатку

По-друге, цей лист роз’яснював алгоритм відображення предмета закупівлі в річному плані закупівель та додатку до нього. Особливо наголошувалось на тому, що зважаючи на зміст пункту 2 наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, яким затверджено форму річного плану закупівель, замовник має заповнити обов’язкові поля в електронній системі, вносячи в них наявну інформацію. Це саме стосувалося й додатка до річного плану. При цьому процедури, розпочаті за предметом закупівлі, визначеним згідно з Порядком до внесення змін, які набрали чинності 17.01.2017, слід завершувати відповідно до порядку, що діяв раніше.

Роз’яснення тривають: закупівля за лотами

Ще одним очікуваним роз’ясненням, яке стосувалося саме визначення предмета закупівлі, був лист Мінекономрозвитку від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06. Він деталізував інформацію щодо закупівель за окремими частинами предмета закупівлі (лотами).

У листі наголошено, що замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої — восьмої цифр ЄЗС, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Тобто у випадку, якщо ці три чинники (обсяг, номенклатура та місце) різняться для кожного випадку закупівлі, замовник може визначити їх як окрему частину (лот).

Логічно, що враховуючи вимоги статей 22, 30 Закону № 922 у випадку, якщо замовник здійснює закупівлю за окремими частинами (лотами), тендерну пропозицію учасники подають в електронному вигляді щодо кожного лота, за яким учасник виявив бажання взяти участь. Відповідно, і оцінка тендерних пропозицій буде здійснена замовником за лотами.

Окремо слід зазначити і про право замовника відмінити торги або визнати їх такими, що не відбулися частково (за лотом), що передбачено статтею 31 Закону № 922. У таких випадках, якщо необхідність нової закупівлі залишається, замовник здійснює закупівлю, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону № 922.

⚡️ Закупівлі-2021: плануємо за новими вимогами

Укладаємо договір за лотами

Також цей лист містить розділ щодо особливостей укладення договору про закупівлю, коли закупівлю здійснюють за лотами.

Договір про закупівлю — договір, що його укладають замовник і учасник за результатами проведення процедури закупівлі; передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
(п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 922)

Умови договору про закупівлю не мають відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у т. ч. ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можна змінювати після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених частиною 4 статті 36 Закону (ч. 4 ст. 36 Закону № 922).

Водночас, оскільки за Законом № 922 можна проводити закупівлі за окремими частинами предмета закупівлі (лотами), договір про закупівлю укладають за результатом процедури закупівлі із переможцем за кожним лотом окремо. У разі якщо переможцем за всіма лотами є один і той самий суб’єкт, замовник може укласти один договір про закупівлю за умови, що така можливість була передбачена тендерною документацією та проектом договору.

Висновок

На сьогодні предмет закупівлі визначають інакше, ніж на початку року. Хоча, окрім конкретизації класу товару/послуги, кардинальних змін державний регулятор не запропонував. І це — не прогалина у нормативно-правовому полі визначення предмета закупівлі. Наявні інструменти дають змогу замовникам на достатньому рівні класифікувати власні потреби. Звичайно, ЄЗС є адаптованим варіантом CPV, що діє в ЄС. Тому й маємо певне дублювання назв, яке спричинене тонкощами перекладу сталих термінів. Однак і ці недоліки поступово усувають. Наприклад, наказом Мінекономрозвитку від 09.03.2017 № 341 внесено зміни до національного класифікатора ДК 021:2015 та усунуто деякі помилки перекладу. Чим не підстава для оптимізму?

logo