Порядок розрахунків у договорі: коли назад дороги немає

23 листопада 2017
31
Середній бал: 5 із 5
  • Теми:

В істотних умовах договору був передбачений такий порядок розрахунків, як післяплата. Потім замовник і учасник домовилися про авансову оплату. Як змінити в договорі таку істотну умову, як порядок оплати?

Порядок розрахунків у договорі: коли назад дороги немає ЯРОСЛАВА ДУБРОВА,консультант з публічних закупівель, Київ

Під час тендеру учасник подав скаргу ➤ Як діяти замовнику?Тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов’язковим порядком змін його умов (п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІдалі — Закон № 922). А от переліку істотних умов договору про закупівлю, що їх сторони обов’язково мають погодити під час укладання договору, у Законі № 922 немає.

Договір про закупівлю укладають відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (ГК) з урахуванням особливостей, визначених Законом № 922.
(ч. 1 ст. 36 Закону)

За частиною 1 статті 180 ГК зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань. Ці умови — як погоджені сторонами, так і ті, що їх приймають як обов’язкові відповідно до законодавства.

Господарський договір вважають укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів цього виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін має бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГК).
Укладаючи господарський договір, сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК).

Розглянемо далі, що ж включають істотні умови господарського договору, що їх його сторони мають узгодити обов’язково.

Три істотні умови договору, які сторони погоджують обов’язково

Предмет договору

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Вимоги до якості предмета договору визначають відповідно до обов’язкових для сторін нормативних документів, а якщо їх немає — у договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг (ч. 4 ст. 180 ГК).

Обов’язкові нормативні документи — технічні регламенти, стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови.
(ст. 15 ГК)

Строк

Строком дії господарського договору в силу положень ГК є час, впродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі цього договору. При цьому закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення під час дії договору.

Ціна

Ціну в господарському договорі визначають у порядку, встановленому ГК, іншими законами, актами КМУ. Так, відповідно до частини 2 статті 189 ГК ціну зазначають у договорі у гривнях, а в зовнішньоекономічних договорах (контрактах) ціни можуть визначати в іноземній валюті за згодою сторін. При цьому суб’єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни (ч. 3 ст. 189 ГК).

Ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовують в системі оподаткування.
(ч. ст. 189 ГК)

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини п’ятої цієї статті.

(п. 4 ст. 36 Закону № 922)

Ви отримаєте ➡️Навчання у зручному онлайн-форматі ➡️ Відеолекції від провідних експертів ➡️Сертифікат про підвищення кваліфікації від Юридичного університету Ярослава Мудрого

Порядок розрахунків — наскільки це істотно

Виходить, порядок розрахунків законодавець не відносить до обов’язкових істотних умов договору, які сторони мають погодити в будь-якому разі, щоб вважати його укладеним.

При цьому в силу імперативу частини 4 статті 36 Закону № 922 істотні умови договору про закупівлю не можна змінювати після його підписання, аж поки сторони не виконають зобов’язання в повному обсязі. Крім випадків, зазначених у цій-таки нормі.

Отже, якщо сторони закупівельного договору не визначили, що порядок розрахунків — це істотна умова договору, то в подальшому вони можуть його змінювати.

Пунктом 5 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 № 668, передбачено, що договір підряду укладають у письмовій формі. З-поміж істотних умов договору підряду — і договірна ціна та порядок розрахунків за виконані роботи.

Тож у договорах підряду порядок розрахунків — це істотна умова. Тому замовник не може в подальшому його змінювати. Адже у вичерпному переліку випадків, коли можна вносити зміни до істотних умов договору про закупівлю, зміни порядку розрахунків немає (ч. 4 ст. 36 Закону № 922).

Зауважте, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

При цьому, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 ГК).

Не зайвим буде також нагадати, що за статтею 193 ГК суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні належно виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставлять.

logo