Допорогові торги: хто повинен, той і винен

27 жовтня 2017
10
Середній бал: 5 із 5
  • Теми:

Уже пiшов другий рiк, як діє Закон № 922. Однак питання, хто має організовувати допорогові закупівлі, все турбує замовникiв. А за неоприлюднення або порушення оприлюднення інформації та документів за допороговими закупівлями суд так само може притягнути до вiдповiдальностi як i за порушення в пiсляпорогових торгах. Тож проаналізуємо, в чому полягають ризики в допорогах

Допорогові торги: хто повинен, той і винен ЯРОСЛАВА ДУБРОВА,консультант з публічних закупівель, Київ

Як провести спрощену закупівлю на майданчику за 5 кроківУже пiшов другий рiк, як діє Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ (далі — Закон № 922). А питання, хто ж саме має організовувати допорогові закупівлі, як i завше, турбує замовникiв. Це досить важливо, адже за неоприлюднення або порушення оприлюднення інформації та документів за допороговими закупівлями суд так само може притягнути до вiдповiдальностi працівників замовника, як i за порушення в пiсляпорогових торгах. Тож далі проаналізуємо, в чому полягають ризики в допорогах.

Допороги: є, але немає

Для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу чи осіб (ч. 1 ст. 11 Закону № 922).

Зауважте, що Закон № 922 не містить положень про те, що тендерний комітет (ТК) або уповноважена особа здійснюють допорогові закупівлі.

Законодавець не прописав у Законі № 922, на кого ж покладається обов’язок проводити саме допорогові закупівлі. Та й узагалі Закон № 922 не містить такого терміна, як допорогові закупівлі. Але, як бачимо з наведеного вище, тендерний комітет або уповноважену особу призначають саме для проведення процедур публічних закупівель. А це — вiдкритi торги, конкурентний діалог та переговорна процедура закупівлі.

Відповідальність за непрозорість

Відповідальність за повноту та достовірність інформації, яку оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар ТК або уповноважена особа (ч. 1 ст. 10 Закону № 922).

Водночас згідно з частиною 1 статті 38 Закону № 922 за порушення вимог, установлених цим Законом та розробленими відповідно до нього нормативно-правовими актами, члени ТК, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України.

Отже, члени ТК несуть відповідальність за порушення вимог Закону № 922 та підзаконних актів з питань публічних закупівель.

На практиці трапляється, що проведення допорогових закупівель замовники відносять до функцій ТК. Закріплюють це у формі окремих розпорядчих документів або ж прописують певні засади в уже затвердженому Положенні про тендерний комітет.

Якщо ви такий замовник й поклали функції iз здійснення допорогових закупівель саме на ТК, то за неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення звіту про укладені договори нестимуть відповідальність особи, в обов’язки яких входить оприлюднення.

А деякі замовники призначають для проведення допорогових закупівель відповідальну особу. Це може бути як член тендерного комітету, так і працівник замовника, який не входить до складу ТК.

Замовник призначає відповідальну особу (осіб) за допорогові закупівлі та визначає у своєму розпорядчому акті функціональні обов’язки такої відповідальної особи (осіб) щодо здійснення допорогових закупівель.

Якщо ж допорогові закупівлі здійснює окремо призначена відповідальна особа, яка не входить до ТК, то відповідальність за порушення вимог чинного законодавства під час допорогових закупівель несе саме вона. Що це за порушення? Зокрема, недотримання принципів публічних закупівель, порушення строку оприлюднення звіту про укладені договори або неоприлюднення такого звіту в електронній системі закупівель.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини 1 статті 2 Закону № 922, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом.
Якщо закупівлі товарів, робіт і послуг проводять без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини 1 статті 2 Закону № 922, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Без порогових обмежень

Зауважте, що законодавець у статті 164-14 (Порушення законодавства про закупівлі) Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП) не розмежовує порушення у допорогових та післяпорогових закупівлях. При цьому диспозиція частини 1 статті 164-14 КпАП містить такий склад правопорушення, як неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства. Зверніть увагу, що санкція як частини 1, так і частини 2 статті 164-14 КпАП передбачає за порушення законодавства про закупівлі накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб. Тобто у санкції не зазначено, чи є службова (посадова) особа членом ТК. Тож можна дійти висновку, що адміністративний протокол за статтею 164-14 КпАП може бути складено й не на члена ТК, але на службову (посадову) особу замовника, яка здійснює допорогові закупівлі та допустила порушення, склад якого передбачено у статті 164-14 КпАП.

А як свідчить нинішня судова практика, контролери складають такi адміністративнi протоколи.

logo