Комунальні підприємства: коли дотримувати вимог публічності

29 січня 2018
192
Середній бал: 5 із 5
експерт, юрист, адвокат, консультант з питань публічних закупівель, Київ

Комунальні підприємства часто вагаються — замовники вони чи ні. Їхній статут передбачає діяльність, спрямовану на прибуток. Проте їхні послуги, приміром комунальні, напряму покликані задовольнити потреби громади. Як визначити, чи є тут комерційна складова? І чи поширюється закупівельне законодавство на такі підприємства?

⚡️ Закупівлі-2021: плануємо за новими вимогами

СИТУАЦІЯ

Засновником комунального підприємства є міська рада, яка володіє більшістю голосів у його вищому органі управління. Підприємство є одержувачем бюджетних коштів. Воно частково фінансується з місцевого бюджету для виконання програм з благоустрою міста та має власну госпрозрахункову частину фінансування — за послуги з вивезення твердих побутових відходів за тарифами, встановленими засновником.

Усі ціни, калькуляції, тарифи, а також рівень рентабельності на такі послуги регулює міська рада. Проте у статуті підприємства визначена мета — господарська діяльність, щоб досягнути економічних, соціальних, інших результатів та отримати прибуток.

Чи можна вважати, що діяльність підприємства спрямована на забезпечення потреб громади, якщо вона не відбувається на промисловій чи комерційній основі? Чи є це комунальне підприємство замовником?

РІШЕННЯ

Ознаки, властиві замовнику, встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922). А точніше — пункт 9 частини 1 статті 1 Закону № 922 (див. схему).

Кого вважають замовником

Комунальні підприємства: коли дотримувати вимог публічності

Натомість окремого тлумачення поняття «комунальне підприємство» в Законі № 922 немає. Як і немає чіткої вказівки, у яких випадках вважати комунальне підприємство замовником.

Комунальні підприємства: коли дотримувати вимог публічностіРаніше Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-VI чітко визначав, що комунальне підприємство є замовником, коли воно проводить закупівлі за рахунок державних коштів. Ані мета створення цього підприємства, ані сфера його діяльності до визначальних критеріїв не входили. Тобто, щоб освоїти кошти з бюджету, комунальне підприємство проводило одну з процедур закупівель, передбачених цим Законом. Якщо ж йшлося про закупівлі за власні кошти, Закон воно не застосовувало.

Нині ж, аби визначити власний статус, комунальне підприємство має проаналізувати вимоги пункту 9 частини 1 статті 1 Закону № 922. Що вони означають?

Три запитання закупівельнику для самоперевірки

Потреби держави і громади

Про те, аби потреби держави чи територіальної громади були забезпечені, дбають власне держава в особі відповідних органів або органи місцевого самоврядування. Для цього у своїх нормативно-правових актах, розпорядчих рішеннях вони фактично констатують обов’язок або функцію державної інституції/місцевого самоврядування забезпечити певну функцію держави чи загальні потреби територіальної громади.

Чи може комунальне підприємство забезпечувати потреби держави чи територіальної громади? Відповідь на це запитання є очевидною.

Комунальне підприємство є юридичною особою публічного права. Його за відповідним нормативним актом створює орган місцевого самоврядування саме для забезпечення тих чи тих потреб територіальної громади.

Звідки надходять кошти

Перейдемо до ознак, якими (однією або декількома) повинно володіти комунальне підприємство — замовник. А саме:

  • статус розпорядника, одержувача бюджетних коштів; та/або
  • більшість голосів у вищому органі управління органів державної влади/місцевого самоврядування/інших замовників; та/або
  • понад 50% державної/комунальної частки акцій (часток, паїв) у статутному капіталі.

Якщо комунальне підприємство матиме принаймні одну з перелічених ознак, це схилятиме ваги в бік його зарахування до замовників.

Одержувач бюджетних коштів — суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
(п. 38 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України)

Комунальне підприємство, що є одержувачем бюджетних коштів, отримує кошти від головного розпорядника на заходи, передбачені бюджетною програмою.

Орган місцевого самоврядування під час затвердження міської програми визначає чіткий перелік потрібних заходів, їх вартість та безпосередніх виконавців. І надалі він фінансує їх діяльність за цією бюджетною програмою.

Діяльність комерційна чи ні

Замовники не провадять свою діяльність на комерційній або промисловій основі. І це — ключова ознака, для того щоб зарахувати чи, навпаки, не зарахувати комунальне підприємство до замовників.

Як визначати спосіб, у який підприємство забезпечує потреби держави чи територіальної громади, пояснило Мінекономрозвитку (лист від 29.04.2016 № 3302‑06/12875-06). З його роз’яснень випливає, що діяльність є комерційною чи промисловою у випадках, коли:

  • потреби держави та територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку;
  • прибутковість є основною мотивацією.

Якщо ж спосіб, умови, ціни, тарифи тощо встановлені нормативно, діяльність не вважатимуть комерційною та промисловою.

Послуги з вивезення відходів — ціна не вільна

Підприємство, що надає громаді міста послуги з вивезення твердих побутових відходів, керується нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (далі — Закон № 1875).

Послуги з вивезення побутових відходів належать до комунальних послуг або послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (п. 1 і 2 ч. 1 ст. 13 Закону № 1875).

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формують і затверджують ЦОВВ, нацкомісії, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органи місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
(ч. 2 ст. 14 Закону № 1875).

Тобто ціни, тарифи на такі послуги органи місцевого самоврядування встановлюють нормативно. І це унеможливлює вільну конкуренцію на ринку таких послуг. Як і інших комунальних послуг, приміром централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізованого опалення.

А отже, немає підстав вважати, що комунальні підприємства, що їх надають, провадять свою діяльність на комерційній чи промисловій основі.

Це стосується і комунального підприємства, що є виконавцем за бюджетною програмою з благоустрою міста. Його діяльність не можна вважати такою, що провадиться на конкурентному ринку або за утвореними в ринковий спосіб цінами. Та й вестиме її підприємство виключно в порядку, який встановлює орган місцевого самоврядування в межах наданих йому повноважень. Тому така діяльність не буде комерційною чи промисловою.

Висновок

Підприємства комунальної форми власності, які надають комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, є замовниками за Законом № 922 та зобов’язані дотримуватися його вимог під час закупівлі товарів, робіт та послуг. Але!

Лише тоді, коли їм властиві такі ознаки, як статус розпорядника, одержувача бюджетних коштів та/або більшість голосів у вищому органі управління органів державної влади/місцевого самоврядування, інших замовників та/або більше ніж 50% державної/комунальної частки акцій (часток, паїв) у статутному капіталі підприємства.

logo