Навчання коштом міськради: чи бути тендеру

28 вересня 2017
12
Середній бал: 5 із 5
  • Теми:

Щоб забезпечити медичні установи міста кваліфікованими кадрами, міськрада планує виділити кошти з міського бюджету на навчання студентів. Навчання фінансуватимуть на підставі договору між ВНЗ та міською радою, Загальна сума договору за весь період навчання перевищує 200 тис. грн. Чи потрібно в цьому випадку проводити тендерну процедуру закупівлі?

Навчання коштом міськради: чи бути тендеру ЯРОСЛАВА ДУБРОВА,консультант з публічних закупівель, Київ

Як провести спрощену закупівлю на майданчику за 5 кроківСИТУАЦІЯ

Щоб забезпечити медичні установи міста кваліфікованими кадрами (лікарями), міська рада планує виділити кошти з міського бюджету на навчання студентів у вищих медичних навчальних закладах та затвердити міську Комплексну програму «Охорона здоров’я мешканців міста на 2017-2019 роки». Програма передбачає таку кількість студентів та орієнтовний обсяг фінансування за роками:

  • 2017 рік (5 студентів) — 100 тис. грн;
  • 2018 рік (10 студентів) — 200 тис. грн;
  • 2019 рік (15 студентів) — 300 тис. грн.

Навчання студентів фінансуватимуть на підставі договору між вищим медичним навчальним закладом та міською радою, який укладатимуть на весь період навчання студентів. Загальна сума договору за весь період навчання перевищує 200 тис. грн.

Чи потрібно в цьому випадку проводити тендерну процедуру закупівлі?

РІШЕННЯ

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ (далі — Закон № 922).

Замовлення послуг з навчання — публічна закупівля?

До замовників-бюджетників Закон № 922 застосовують, якщо вартість предмета закупівлі послуг (зокрема, послуг з навчання) дорівнює або перевищує 200 тис. грн (абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 922). При цьому публічна закупівля відповідно до пункту 20 частини 1 статті 1 Закону № 922 — це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Договір про закупівлю — це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).

Понад 200 000 грн 

закупівля через ProZorro

Отже, в розумінні Закону № 922 закупівля послуг (зокрема, послуг з навчання) — це публічна закупівля. А якщо вартість предмета закупівлі цих послуг дорівнює або перевищує 200 тис. грн, таку закупівлю замовник (зокрема, міська рада) має проводити через електронну систему ProZorro шляхом однієї з процедур, передбачених у Законі № 922.

Особливості процедур закупівлі для певних товарів, робіт і послуг встановлюють окремі закони. У нашому випадку — послуг з підготовки фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів (післядипломна освіта) за державним замовленням (абз. 6 ч. 5 ст. 2 Закону № 922).

Державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів — це засіб державного регулювання задоволення потреб економіки та суспільства у кваліфікованих кадрах, підвищення освітнього та наукового потенціалу нації, забезпечення конституційного права громадян на здобуття освіти відповідно до їх покликань, інтересів та здібностей (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» від 20.11.2012 № 5499-VІдалі — Закон № 5499).

⚡️ Закупівлі-2021: плануємо за новими вимогами

Міськрада — замовник чи ні

Хто ж такі державний замовник і виконавець державного замовлення?

Державний замовник — це міністерство, інший центральний орган виконавчої влади, Національна академія наук України, галузеві національні академії наук, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, інший визначений Кабінетом Міністрів України державний орган — головний розпорядник бюджетних коштів (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 5499).

Виконавець державного замовлення — це вищий, професійно-технічний навчальний заклад, заклад післядипломної освіти, наукова установа державної та комунальної форми власності, які пройшли конкурсний відбір та з якими укладено державний контракт на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів за державним замовленням (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 5499)

Розміщення державного замовлення врегульовано у статті 3 Закону № 5499.

Державне замовлення розміщують державні замовники на конкурсних засадах у порядку, визначеному КМУ, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

Без проведення конкурсу державне замовлення розміщують, зокрема, якщо:

  • необхідно забезпечити підготовку фахівців за відповідною спеціальністю одним навчальним закладом відповідно до наданої ліцензії;
  • є конкретна угода про надання освітніх послуг між навчальним закладом та замовником кадрів (ч. 2 ст. 3 Закону № 5499).

Державний замовник укладає з виконавцем державного замовлення державний контракт, в якому визначають економічні і правові зобов’язання сторін та регулюють взаємовідносини замовника і виконавця (ч. 3 ст. 3 Закону № 5499).

Як бачимо, міську раду не можна віднести до державних замовників на підготовку фахівців за відповідною спеціальністю. А закупівлю міською радою освітніх послуг з навчання студентів у вищих медичних навчальних закладах не можна вважати державним замовленням.

Висновуємо: якщо міська рада планує укладати договір з вищим медичним навчальним закладом як замовник освітньої послуги відповідно до постанови КМУ № 634, а одержувачем цієї послуги буде студент, то такі правовідносини будуть публічною закупівлею у розумінні Закону № 922. Отже, треба проводити процедуру закупівлі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує 200 тис. грн.

Ви отримаєте ➡️Навчання у зручному онлайн-форматі ➡️ Відеолекції від провідних експертів ➡️Сертифікат про підвищення кваліфікації від Юридичного університету Ярослава Мудрого

Компенсація витрат на навчання: чиє право власності та чи треба застосовувати Закон № 922

Якщо міська рада не закуповуватиме послуги з навчання, а натомість компенсуватиме студентам витрати на навчання за рахунок коштів з міського бюджету, виділених на навчання студентів у вищих медичних навчальних закладах відповідно до міської Комплексної програми «Охорона здоров’я мешканців міста на 2017-2019 роки», яку планують затвердити, то в цьому випадку не буде факту закупівлі послуг у розумінні Закону № 922. Це грунтується на тому, що за компенсації студенту чи його батькам як замовникам освітньої послуги витрат на навчання міська рада не набуває права власності на послуги з навчання. Це право набувають студенти або їхні батьки — замовники освітніх послуг. Вони укладають договори про надання освітніх послуг з вищими навчальними закладами, замовляючи освітню послугу, та оплачують її надання згідно з цими договорами.

Постановою КМУ від 19.08.2015 № 634 затверджено Типовий договір про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою.

Якщо міська рада компенсуватиме витрати на навчання студентів, у її рішенні можна передбачити порядок такої компенсації. Зокрема, те, що студент для отримання компенсації має надати міській раді:

  • довідку з навчального закладу про період навчання на контрактній формі денного відділення та суму сплати за попередній семестр навчального року;
  • документ, що підтверджує факт оплати за навчання;
  • довідку про реквізити поточного рахунку, відкритого в банківській установі.

Рекомендуємо у рішенні міської ради передбачити, що відповідальність за достовірність інформації у поданих особою (студентом) документах для компенсації оплати навчання у вищому медичному навчальному закладі покладено на цю особу та керівників відповідних начальних закладів.

Висновуємо: якщо міська рада як замовник у розумінні Закону № 922 витрачає бюджетні кошти саме як компенсацію студентам вартості навчання, а не для придбання послуг з навчання, і укладення договору про закупівлю освітніх послуг у вищих медичних навчальних закладів саме міською радою не передбачається, то процедуру публічних закупівель така міська рада не проводить. Тож у такому випадку, навіть якщо обсяги фінансування для компенсації студентам перевищують 200 тис. грн, міська рада не повинна застосовувати Закон № 922 та проводити процедуру закупівлі.

logo