Три договори — а звітів скільки?

18 серпня 2017
14
Середній бал: 5 із 5
  • Теми:

Здавалося б, що далі, то менше має бути запитань про допорогові закупівлі. По-перше, до них менше законодавчих вимог, їх не обов’язково проводити за якоюсь певною процедурою. По-друге, вже є багато консультацій щодо таких закупівель. Проте у замовників і далі виникають різні «допорогові» ситуації, що потребують роз’яснень. А найбільше — щодо оприлюднення звіту про укладені договори

Три договори — а звітів скільки? ЯРОСЛАВА ДУБРОВА,консультант з публічних закупівель, Київ

Як визначити предмет закупівлі: 6 ключових акцентівСИТУАЦІЯ

У замовника вартість предмета закупівлі, визначеного за кодом ДК 021-2015 22820000-4 Бланки, на 2017 рік перевищує 50 тис. грн. Замовник уклав три договори за цим предметом, а саме:

  • 1-й договір — 01.03.2017 на загальну суму 20 тис. грн;
  • 2-й договір — 01.04.2017 на загальну суму 25 тис. грн;
  • 3-й договір — 01.06.2017 на загальну суму 6 тис. грн.

Усі три договори укладені з різними постачальниками.

Чи оприлюднювати звіти за кожним із укладених договорів чи тільки звіт за останнім договором, загальна сума якого 6 тис. грн?

РІШЕННЯ

Законодавець не зобов’язує замовників застосовувати електронну систему ProZorro на допорогах — на це є підстава в абзаці четвертому частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ (далі — Закон № 922).

При цьому незалежно від того, як замовники проводитимуть допороги — через ProZorro чи укладуть «прямі» договори без застосування електронної системи закупівель, вони обов’язково мають дотриматися принципів публічних закупівель, які законодавець установив у статті 3 Закону № 922.

Але якщо замовник усе-таки вирішив провести закупівлю поза електронною системою, а вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за вартісні межі застосування Закону № 922, то замовник має обов’язково оприлюднити звіт про укладені договори (далі — Звіт) у системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону (абз. 5 ч. 1 ст. 2 Закону № 922).

Закон № 922 застосовують:
• до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн, а робіт — 1,5 млн грн;
• до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн грн, а робіт — 5 млн грн.

Зауважте, у нашому випадку важливо визначитися з поняттям «вартість предмета закупівлі», адже саме з ним законодавець пов’язує обов’язок замовника оприлюднити Звіт.

Вартість предмета закупівлі

Термін «вартість предмета закупівлі» законодавець застосовує й для встановлення вартісних меж в абзацах другому й третьому частини 1 статті 2 Закону № 922: замовник обов’язково має застосувати цей Закон шляхом проведення відповідної процедури закупівлі. Тож для того щоб повною мірою розібратися в нашій ситуації, потрібно проаналізувати, що саме законодавець заклав у визначення поняття «вартість предмета закупівлі» як для післяпорогових закупівель, так і допорогів.

Одразу звертаємо увагу, що визначення саме поняття «вартість предмета закупівлі» Закон № 922 не містить. Натомість у загальних положеннях цього Закону є визначення таких термінів, як «предмет закупівлі», «товари», «послуги», «роботи», «публічна закупівля». Тож далі проаналізуймо визначення цих понять.

Предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, що їх закуповує замовник у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).

Визначають предмет закупівлі замовники так, як встановив Уповноважений орган з питань публічних закупівель, а саме за Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.

А що ж таке «єдина процедура закупівлі»? Закон № 922 цього не роз’яснює. Тож звернемось за визначенням слова «єдиний» до академічного тлумачного словника «Словник української мови» (1970-1980) в 11 томах (далі — СУМ). У СУМ слово «єдиний» має кілька значень:

1) один, без інших;

2) який становить собою внутрішню єдність; цілісний, неподільний.

Яке ж із цих двох визначень вибрати?

Слово «єдиної» законодавець вживає також у терміні «частина предмета закупівлі (лот)» — визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).

Якщо в комплексі аналізувати визначення термінів «предмет закупівлі», «частина предмета закупівлі (лот)», тлумачення лексичного значення слова «єдиний», то доходимо висновку, що в терміні «єдина процедура закупівлі» слово «єдина» вживається у другому значенні, а саме: який становить собою внутрішню єдність; цілісний, неподільний.

Отже, вартість предмета закупівлі — це вартість товарів, робіт або послуг у межах єдиної процедури закупівлі.

⚡️ Закупівлі-2021: плануємо за новими вимогами

Предмет закупівлі: ділити чи не ділити

Далі розглянемо, які є процедури закупівлі. За частиною 1 статті 12 Закону № 922 закупівлю можна провести шляхом однієї з таких процедур:

  • відкриті торги;
  • конкурентний діалог;
  • переговорна процедура закупівлі.
Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється відповідно до річного плану
(ч. 1 ст. 4 Закону № 922).
Додаток до річного плану закупівель, до якого вносять інформацію про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в , складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель (п. 2 наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель»далі — Наказ № 490).

Тож, наприклад, замовники — бюджетні установи планують закупівлі в додатку до річного плану в тому випадку, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) менша 200 тис. грн, а робіт — менша 1,5 млн грн.

Заборонено придбавати товари, роботи й послуги до/без проведення процедур, визначених Законом № 922. Не можна й укладати договори, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини, щоб уникнути процедури відкритих торгів або застосування Закону (ч. 7 ст. 2 Закону № 922).

Виходить, законодавець дозволяє замовнику ділити предмет закупівлі. Але підставою для такого поділу не може бути:

  • по-перше, мета уникнути проведення процедури відкритих торгів;
  • по-друге, мета уникнути застосування Закону № 922.

Тобто не можна шляхом поділу предмета уникати дотримання й інших норм цього Закону, а не тільки проведення відкритих торгів.

Припустимо, що в річному плані закупівель вартість за предметом закупівлі бланків у замовника бюджетної установи становить 405 тис. грн. Щоб дотримати вимог законодавства при закупівлі, замовник може обрати два шляхи:
1) провести одні відкриті торги на загальну очікувану вартість предмета закупівлі (бланків) 405 тис. грн;
2) провести двоє відкритих торгів: наприклад, перші на очікувану вартість 200 тис. грн, а другі — 205 тис. грн.

Слід критично ставитись до позиції окремих консультантів, які висловлюють думку, що вартість предмета закупівлі — це вартість цього предмета у договорі, тобто ціна договору. Якщо дотримуватись такої думки, то в наведеному нами прикладі, попри те що в річному плані в замовника буде відображено очікувану вартість предмета закупівлі бланків 405 тис. грн, він може без проведення відкритих торгів укласти, скажімо, три договори на таку суму:

  • перший — 150 тис. грн,
  • другий — 150 тис. грн,
  • третій — 105 тис. грн.

От і маємо: ціна кожного з трьох договорів менша 200 тис. грн, тобто, згідно з позицією таких консультантів, вартість предмета закупівлі менша 200 тис. грн. Такий підхід до визначення терміна «вартість предмета закупівлі» веде до уникнення замовником проведення процедури відкритих торгів. Тобто замовник поділив предмет закупівлі на частини, щоб укласти «прямі» договори без прозорих процедур публічних закупівель. Зауважте, що за умови саме такого підходу замовники взагалі можуть не проводити торги, поділивши річну суму закупівлі на десятки та сотні договорів. Але як на це подивляться контролери? Гадаємо, критично. Тож аби не порушувати закон, варто комплексно підходити до його аналізу.

Отже, якщо зважати на те, що термін «вартість предмета закупівлі» ми зустрічаємо на початку статті 2 Закону № 922, де законодавець вживає його стосовно післяпорогових торгів, то в цьому контексті — це вартість предмета закупівлі, зазначена в річному плані закупівель.

Комплексний підхід у вирішенні зазначеної ситуації також дає підстави вважати, що в нормі абзацу п’ятого частини 1 статті 2 Закону № 922 законодавець має на увазі, що «вартість предмета закупівлі» — це очікувана вартість предмета закупівлі, у нашому випадку — бланків, запланована в додатку до річного плану. У нашому випадку — 51 тис. грн.

Водночас у Законі № 922 немає обмеження щодо укладання замовником на таку очікувану вартість предмета закупівлі тільки одного договору. Тож таких договорів може бути як один, так і три, як у нашій ситуації.

А оскільки вартість предмета закупівлі перевищує 50 тис. грн, а саме загальна сума предмета закупівлі за всіма договорами становить 51 тис. грн, вважаємо, що замовник має оприлюднити звіт про укладені договори за кожним окремим договором з трьох укладених договорів.

Форму звіту про укладені договори затверджено наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490. Хоч у назві зазначеного звіту поняття «договори» вживається у множині, із аналізу змісту форми бачимо, що в звіті зазначають інформацію про один, а не декілька договорів. В окремих полях зазначають дату укладення договору, номер договору, ціну договору, строк його дії, найменування, місцезнаходження постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові (для фізичної особи), з яким укладено договір.

Зауважте, що стаття 2 Закону № 922 має назву «Сфера застосування Закону». При цьому норма щодо оприлюднення звіту про укладений договір закладена саме в цій статті.

Висновок. У нашій ситуації у додатку до річного плану вартість предмета закупівлі бланків становить 51 тис. грн, тобто запланована разово одним рядком у зв’язку з наявністю на конкретний момент конкретної потреби. Якщо не відзвітувати за результатами всіх трьох укладених договорів за цим предметом закупівлі — це можуть трактувати як поділ предмета закупівлі на частини (на стадії укладання договорів), щоб уникнути застосування Закону № 922.

Тож хоч як би іноді хотілося зменшити собі навантаження та кількість роботи в закупівлях, зважаючи на те що така робота зазвичай неоплачувана, краще зробити більше й правильно, ніж менше й неправильно.

А може бути й так. У замовника протягом року в рiзні перiоди виникала рiзна потреба для закупівлі бланкiв. Наприклад, замовнику-бюджетнику асигнування виділяють частинами. А ми ж пам’ятаємо вимоги статті 48 Бюджетного кодексу України: взяти бюджетні зобов’язання без затверджених асигнувань неможливо. Тобто у додатку до річного плану закупівель такi закупівлі запланованi як окремі предмети закупівель, а саме: окремо на 20 тис. грн у сiчнi, 25 тис. грн у квiтнi, 6 тис. грн у липнi. Вважаємо, що в цьому випадку оприлюднювати звіти про укладені договори не потрібно.

logo