Правопорушення у закупівлях: як за новим порядком ДАС притягне до відповідальності

15 березня 2017
14
Середній бал: 5 із 5
  • Теми:

Контролювати, як закупівельники дотримуються законодавства, — прерогатива, зокрема, Державної аудиторської служби. Виявлені адміністративні порушення треба як слід оформити. Як це робити — визначила сама ж ДАС у «новоспеченому» порядку, не забувши додати і форми спеціальних документів

Правопорушення у закупівлях: як за новим порядком ДАС притягне до відповідальності СВІТЛАНА ГУБЕНКО,головний редактор журналу «Держзакупівлі»

Як визначити предмет закупівлі: 6 ключових акцентівЗа публічними закупівлями нині може спостерігати будь-хто — у системі ProZorro. А от на державному рівні їх контролюють певні органи. Визначає їх частина 3 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ (далі — Закон про публічні закупівлі). Серед таких уповноважених органів — Державна аудиторська служба України (ДАС).

Як саме ДАС має контролювати дотримання законодавства про публічні закупівлі, визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ — головний документ, який загалом регулює державний фінансовий нагляд.

Проконтролювати, виявити порушення, покарати — ось завдання будь-якого контролюючого органу. Але для сфери публічних закупівель — тільки в адміністративному порядку. Позаяк саме адміністративну відповідальність передбачає українське законодавство за порушення в закупівлях.

Залишається визначити, як задокументувати виявлені порушення. На допомогу прийшла сама ДАС, затвердивши своїм наказом від 01.12.2016 № 168 Порядок оформлення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення (далі — Порядок № 168). Надала вона й форми відповідних документів. Що і як впорядкувала ДАС — розглянемо почергово.

Протокол — головний документ перевірки

Виявлене під час перевірки правопорушення фіксують у протоколі за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 168.

Передусім призначають особу, яка складатиме протокол: вона має відповідати вимогам статті 255 КпАП. Протоколи складають за таким принципом: скільки правопорушень, скільки порушників — стільки й протоколів. Причому всі у двох примірниках: один залишається в органі контролю, другий — під розписку вручають особі, яку притягують до відповідальності. Заповнюють бланк протоколу кульковою ручкою без помарок (колір чорнила — синій, фіолетовий, чорний) або друкарським способом. Підписують протокол особа, яка його склала, та порушник. Важливо, що після підписання додавати записи до протоколу вже не можна.

Особі, яку притягують до відповідальності, роз’яснюють її права за статтею 268 КпАП. У свою чергу, й вона має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу. До того ж вона може письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Ці пояснення та зауваження додають до протоколу, про що до нього вносять відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення та/або зауваження.

Протягом трьох днів з дня реєстрації протокол та інші матеріали справи надсилають рекомендованим листом з повідомленням про вручення або передають органові, уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення. У випадку порушення у закупівельній сфері — до суду.

Як провести спрощену закупівлю на майданчику за 5 кроків

Розгляд справи

Починають із повідомлення особи, яку притягують до відповідальності, про час і місце розгляду порушеної справи (на бланку за формою додатка 4 до Порядку № 168) — рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто під розписку.

Власне розгляд справи починається з того, що уповноважена посадова особа, яка розглядає справу, оголошує, яку справу розглядатимуть і кого притягують до адміністративної відповідальності.

Далі оголошують протокол. На засіданні заслуховують осіб, які беруть участь у розгляді справи, досліджують подані докази і вирішують клопотання.

Під час розгляду справи з’ясовують:

  • чи було вчинено адміністративне правопорушення;
  • чи винна особа в його вчиненні;
  • чи підлягає вона адміністративній відповідальності;
  • чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність;
  • чи заподіяно майнову шкоду;
  • а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За результатами розгляду справи виносять одну з таких постанов:

1) постанова про накладення адміністративного стягнення (додаток 5 до Порядку № 168);

2) постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення (додаток 6 до Порядку № 168).

Постанову у справі про адміністративне правопорушення підписує уповноважена посадова особа, яка розглянула справу.

Коли ж справу можуть закрити? Це можливо, якщо:

  • немає події та складу адміністративного правопорушення;
  • порушникові не виповнилося шістнадцять років;
  • особа, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність, неосудна;
  • дія вчинена в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
  • виданий акт амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
  • скасований акт, який встановлює адміністративну відповідальність;
  • на момент розгляду справи закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КпАП;
  • за тим самим фактом щодо тієї самої особи є постанова компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення або нескасована постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні за цим фактом;
  • особа, стосовно якої було розпочато провадження, померла.
За вчинення адміністративного правопорушення уповноважена посадова особа має право накладати стягнення у вигляді штрафу від 8 до 15 нмдг, повторно — від 10 до 20 нмдг (ст. 164‑2 КпАП) або ж від 60 до 250 нмдг (ч. 3-7 ст. 166-6 КпАП).
Більш значне покарання передбачене за порушення у закупівельній сфері — від 700 до 1000 нмдг. Якщо порушення вчинено повторно — від 1000 до 1500 нмдг (ст. 164-14 КпАП).

Закривають справу й тоді, коли уповноважена особа визнає правопорушення малозначним. Тоді вона приймає рішення про звільнення порушника від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням (ч. 2 ст. 284 КпАП).

Однак можливий і інший поворот. Якщо під час розгляду справи орган державного фінансового контролю дійде висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, матеріали передають прокурору або органу досудового розслідування.

Постанову оголошують негайно після закінчення розгляду справи. Її копію протягом трьох днів вручають під розписку або надсилають рекомендованим листом з повідомленням про вручення особі, стосовно якої винесено постанову. Про це зазначають у справі, вказуючи дату відправлення.

На постанові про накладення адміністративного стягнення після її виконання уповноважена посадова особа ставить відповідну позначку.

Оскарження постанови

Винесення постанови — ще не крапка у справі. Адже постанова набирає законної сили лише після закінчення строку на її оскарження — 10 днів (ст. 289 КпАП). Тож як скористатися шансом уникнути відповідальності — оскаржити винесену постанову? Про це йдеться в розділі ІV Порядку № 168.

Подають скаргу уповноваженій посадовій особі, яка й винесла оскаржувану постанову. Далі її з необхідними матеріалами протягом трьох календарних днів передають до вищого органу державного фінансового контролю (вищої уповноваженої посадової особи).

Скарги на постанови, винесені керівником міжрегіонального територіального органу ДАС, розглядає Голова ДАС чи його заступники. Скарги на постанови, винесені заступниками Голови ДАС, розглядає Голова ДАС.

Складові скарги

Скарга має містити:

  • найменування органу державного фінансового контролю, до якого подають скаргу;
  • ПІБ і місце проживання скаржника;
  • обставини справи та суть скарги;
  • дату складання скарги;
  • підпис скаржника.

У скарзі можна навести посилання на докази, які не досліджували під час розгляду справи. Їх подають в оригіналі або належно засвідчених копіях.

Скаргу, оформлену без дотримання цих вимог, повертають скаржникові з відповідними роз’ясненнями протягом п’яти днів від дня її надходження.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення можуть оскаржити:
• прокурор у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 КпАП;
• особа, щодо якої її винесено;
• потерпілий.
(ст. 287 КпАП)

Скарги, подані іншою особою, повертають скаржникові з відповідними роз’ясненнями у 10-денний строк з дня їх надходження.

Строк розгляду

Скаргу розглядають у 10-денний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України.

За результатами розгляду скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 164-2, частинами 3-7 статті 166-6 КпАП, уповноважена посадова особа виносить одне з рішень, передбачених статтею 293 КпАП, за формою, наведеною в додатку 7 до Порядку № 168.

Копію рішення за скаргою протягом трьох днів надсилають особі, стосовно якої її винесено, а також органові державного фінансового контролю, що її виніс.

⚡️ Закупівлі-2021: плануємо за новими вимогами

Розгляд справ про порушення у закупівельній сфері

Адміністративні правопорушення у закупівельній сфері визначає стаття 164-14 КпАП. Справи про них розглядає суд. Ось складові справи про закупівельне правопорушення:

  • протокол;
  • пояснення посадової особи, стосовно якої складено протокол (воно може бути і на бланку протоколу);
  • матеріали, що підтверджують факт вчинення порушення;
  • опис документів.

Якщо особа-порушник подала документи про обставини, які можуть пом’якшити чи обтяжити відповідальність (довідки про склад сім’ї, наявність на утриманні непрацездатних осіб тощо), вони теж мають бути долучені до справи.

Матеріали справи мають бути прошиті і пронумеровані за аркушами. В описі зазначають: порядковий номер, повну назву документа, його дату, номери аркушів за порядком, а також загальну кількість документів і аркушів. Обов’язкові реквізити опису — підпис посадової особи органу державного фінансового контролю і дата його складання.

Крім того, до справи додають супровідний лист. У ньому зазначають:

  • обставини, суть адміністративного правопорушення та відомості про посадову особу, яка вчинила адміністративне правопорушення;
  • заходи, вжиті для усунення виявлених порушень посадовою особою об’єкта контролю, стосовно якої складено протокол;
  • прохання повідомити орган державного фінансового контролю про результати розгляду справи та про орган державної виконавчої служби, якому надіслано постанову на виконання.
Копії всіх матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що передана до суду, залишаються в органі державного фінансового контролю. До них долучають супровідний лист, документи, додатково надані особою-порушником, пояснення, повідомлення про результати розгляду справи, сплату адміністративного штрафу тощо.

Тепер ми в усіх подробицях знаємо, чого очікувати від перевірок ДАС. Знаємо, а отже — цілковито готові до зустрічі з контролюючим органом.

logo