Підприємство лісового господарства: замовник чи ні

23 грудня 2016
13
Середній бал: 5 із 5
  • Теми:

Державне підприємство, яке працює в лісовій промисловості, звернулося до редакції за експертною думкою щодо того, чи є підприємство замовником згідно із Законом про публічні закупівлі. У статутному капіталі підприємства державна частка становить 100%, але працює воно на комерційній основі. Аналізуємо питання на підставі Статуту підприємства

Підприємство лісового господарства: замовник чи ні ЯРОСЛАВА ДУБРОВА,консультант з публічних закупівель, Київ

Як заповнювати інформацію про предмет закупівлі в ЕСЗЯк передбачено абзацами другим і третім частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ (далі — Закон про публічні закупівлі), цей Закон застосовується:

  • до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1,5 млн. грн.;
  • до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн. грн., а робіт — 5 млн. грн.

Спочатку розглянемо, як поняття «замовник» визначає законодавство.

Замовник — реалізатор потреб держави

Замовники — це органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону про публічні закупівлі):

  • юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
  • органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
  • у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50%.

Слід зазначити, що потреби держави та територіальної громади в розумінні Закону про публічні закупівлі потрібно розглядати в широкому значенні, оскільки такі потреби є поняттям динамічним та не мають нормативно-правового визначення. Потреби держави та територіальної громади характеризуються тим, що для їх забезпечення держава або органи місцевого самоврядування приймають нормативно-правові акти, розпорядчі рішення, у яких фактично констатують обов’язок або функцію державної інституції/місцевого самоврядування забезпечити певну функцію держави чи загальні потреби територіальної громади. Серед них, зокрема, й охорона здоров’я громадян; організація освіти; охорона та захист, раціональне використання та відтворення лісів та мисливського фонду; охорона громадського правопорядку тощо.

Водночас, як стверджує абзац другий частини 2 статті 81 Цивільного кодексу України, юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Отже, держава бере безпосередню участь у створенні юридичних осіб публічного права з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна. Та оскільки держава і територіальні громади не можуть керувати належними їм цінностями, вони закріплюють майно за окремими підприємствами, установами та організаціями і дозволяють їм керувати таким майном, розпоряджатися грошовими коштами, вступати від свого імені в різні правовідносини для реалізації певних інтересів та потреб держави або територіальної громади.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:

  • органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50% або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання;
  • наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Згідно з пунктом 25 частини 1 статті 1 Закону про публічні закупівлі спеціальні або ексклюзивні права — це права, надані в межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, надані за результатами конкурсів (тендерів), інформація про проведення яких попередньо оприлюднювалася, якщо надання цих прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв.

Статут Підприємства

Правовий статус, порядок діяльності та припинення Державного підприємства (далі — Підприємство) визначає його Статут. Так, відповідно до Статуту Підприємство створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991 № 133 «Про організаційну структуру управління лісовим господарством України», засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України (далі — Орган управління майном) та входить до сфери управління обласного управління лісового та мисливського господарства (далі — Управління).

Мета створення і діяльності Підприємства

Згідно зі Статутом метою створення і діяльності Підприємства є одержання прибутку шляхом здійснення на комерційній основі виробничо-господарської та іншої діяльності, а саме:

  • ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів;
  • охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству.

Підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі і відповідно до чинного законодавства України та Статуту, який затверджує Орган управління майном. Майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України та цим Статутом. Підприємство реалізує свою продукцію, залишки від виробництва, надає різні послуги за вільними договірними цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а також у випадках, передбачених законодавством України, за фіксованими державними цінами.

Предмет закупівлі товарів, робіт, послуг: як визначати

Обов’язки Підприємства

Відповідно до Статуту обов’язки Підприємства такі:

  • забезпечувати відтворення, охорону, захист і підвищення родючості грунтів, продуктивності лісових насаджень і посилення їх корисних властивостей, виконувати інші вимоги законодавства щодо ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів;
  • дотримуватись науково обгрунтованих норм і порядку спеціального використання деревних та інших ресурсів лісу та користування земельними ділянками лісового фонду;
  • визначаючи стратегію господарської діяльності, Підприємство має брати за основу державні замовлення та контракти. Доведені у встановленому порядку державні замовлення та обсяги робіт, встановлені Управлінням, є обов’язковими для виконання.

Фінанси Підприємства

Джерелом формування фінансових ресурсів Підприємства є виручка від реалізації продукції та наданих послуг, бюджетне фінансування та прибуток (дохід), амортизаційні відрахування, кошти, одержані від продажу цінних паперів, безоплатні або благодійні внески членів трудового колективу, підприємств, організацій, громадян та інші надходження, включаючи централізовані капітальні вкладення та кредити.

Головний напрямок діяльності Підприємства

Одним із основних напрямків і предметом діяльності Підприємства є забезпечення охорони лісів від порушень лісового законодавства та притягнення до адміністративної відповідальності громадян і посадових осіб при вчиненні ними адміністративних правопорушень у сфері лісового господарства.

Пунктом 4 статті 25 Лісового кодексу України (ЛК) визначено, що державне регулювання та управління у сфері лісових відносин здійснюється шляхом здійснення державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів.

Державна лісова охорона

Згідно з абзацом другим частини 1 статті 89 ЛК охорону і захист лісів на території України здійснює, зокрема, державна лісова охорона (далі — держлісоохорона). Вона діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління.

Отже, держлісоохорона є органом, який здійснює охорону та захист лісів на території України.

Як передбачено ЛК, порядок діяльності держлісоохорони визначається положенням, що затверджує Кабінет Міністрів України.

На сьогодні порядок діяльності держлісоохорони визначається Положенням про державну лісову охорону, затвердженим постановою КМУ від 16.09.2009 № 976 (далі — Положення).

Мета діяльності держлісоохорони

Метою діяльності держлісоохорони є проведення правових, лісоохоронних та інших заходів, спрямованих на збереження, розширене відтворення, невиснажливе використання лісових ресурсів та об’єктів тваринного світу (п. 2 Положення).

У своїй діяльності держлісоохорона керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, зазначеним Положенням та іншими нормативно-правовими актами.

Завдання держлісоохорони

Основними завданнями держлісоохорони відповідно до пункту 4 Положення є:

  • державний контроль за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства;
  • забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу;
  • запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин;
  • організація та координація заходів з охорони державного мисливського фонду.

Водночас статтею 90 ЛК визначено, що державний контроль за додержанням лісового законодавства та забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу віднесено до основних завдань держлісохорони.

Алгоритм проведення переговорної процедури закупівель

Статус держлісоохорони

Відповідно до комплексу норм, а саме: статті 89 ЛК, абзацу 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 № 3781-XII та абзацу 2 пункту 1 Положення — державна лісова охорона має статус правоохоронного органу.

В абзаці 1 пункту 1 Положення визначено, що держлісоохорона діє у складі Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства.

Посадові особи держлісоохорони

Пунктом 5 Положення передбачено, що до посадових осіб держлісоохорони належать посадові особи Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства, згідно з додатком до Положення.

Додатком до Положення передбачені такі посадові особи державної лісової охорони підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Дежлісагентства: керівник, головний лісничий, головний мисливствознавець, начальник відділу (сектору) лісового господарства та інженери відділу всіх категорій, начальник відділу охорони і захисту лісу та інженери відділу всіх категорій, начальник відділу, спеціалісти відділу мисливського господарства всіх категорій, лісничий, державний районний мисливствознавець, мисливствознавець, помічник лісничого, старший майстер лісу, майстер лісу, начальник лісової пожежної станції, старший єгер та єгер державного лісогосподарського (лісомисливського) підприємства, державного мисливського господарства.

Зауважимо водночас, що зазначені особи, працюючи на відповідних посадах державного підприємства, є уповноваженими на виконання функцій держави і співробітниками державного правоохоронного органу.

Комерційна та некомерційна діяльність

Діяльність не є комерційною чи промисловою у разі, якщо держава, підконтрольні їй організації, забезпечуючи певну державну потребу, керуються іншими мотивами, ніж прибутковість. Водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї (оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови тощо). Відмінність некомерційного способу забезпечення відповідних потреб держави від комерційного полягає в такому: контрольовані державою інституції (організації, підприємства) виконують публічні функції та зобов’язання перед державою чи громадою, установлені нормативно-правовими актами, розпорядчими рішеннями, статутами юридичних осіб, а не здійснюють таку діяльність на комерційній основі, де прибутковість є основною мотивацією.

При цьому забезпечення посадовими особами Підприємства, уповноваженими на виконання функцій держави (співробітниками державного правоохоронного органу), потреби держави в охороні та захисті лісів та мисливського фонду, а для цього проведення відповідних дій в межах адміністративного провадження, здійснюється не з метою отримання прибутку та не може вважатися комерційною діяльністю.

Отже, Підприємство є державним комерційним, заснованим на державній власності, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України та утворене з метою, зокрема, ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству, для реалізації певної функції держави.

У складі Підприємства згідно з ЛК, Положенням діє державна лісова охорона, яка має статус правоохоронного органу.

Тож висновуємо:

  • підприємство створено державою для забезпечення її потреби в охороні, захисті, раціональному використанні та відтворенні лісів і мисливського фонду;
  • така правоохоронна діяльність здійснюється не на комерційній основі;
  • у статутному капіталі Підприємства державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50%.

З огляду на це Підприємство є замовником у розумінні Закону про публічні закупівлі, тобто має здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до вимог цього Закону.

Не зайвим буде нагадати, що на офіційному сайті Уповноваженого органу з питань закупівель — Мінекономрозвитку в рубриці «Головна», підрубрика «Публічні закупівлі», розміщено Інформаційний ресурс, у якому замовники під рубрикою «Консультації з питань закупівель»/«Узагальнені відповіді» можуть знайти інформаційний лист (з питань поширення Закону про публічні закупівлі на підприємства) від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06: me.gov.ua.

logo