Публічні закупівлі — 2016: бліц-відповіді спікера семінару

16 вересня 2016
18
Середній бал: 5 із 5
  • Теми:

Редакція журналу «Держзакупівлі» 20 і 29 липня провела семінар «Публічні закупівлі: навчання та практика». Серед тем, які обговорювали, були: положення нового Закону «Про публічні закупівлі», зміни і новації у проведенні та організації процедури закупівель, укладення та виконання договору про закупівлю, робота на електронних майданчиках. До вашої уваги відповіді на найчастіші запитання слухачів семінару

Публічні закупівлі — 2016: бліц-відповіді спікера семінаруЯРОСЛАВА ДУБРОВА,консультант з публічних закупівель, Київ

Під час тендеру учасник подав скаргу ➤ Як діяти замовнику?

Як визначити розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону і яку математичну формулу застосовувати? Чим керуватися, визначаючи розмір мінімальної ціни?

Як передбачено частиною 2 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIIІ (далі — Закон про публічні закупівлі), в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначають, зокрема:

  • очікувану вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів;
  • розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математичну формулу, що застосовуватимуть під час електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки.

Поряд з цим згідно з пунктом 9 частини 2 статті 22 Закону про публічні закупівлі тендерна документація має містити перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм «ціна» має містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ).

Отже, замовник сам визначає розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону і визначає критерії та методику оцінки тендерних пропозицій, яку застосовують.

Зауважимо, що за нормою частини 1 статті 28 Закону про публічні закупівлі оцінку тендерних пропозицій проводить автоматично електронна система закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом електронного аукціону.

Електронний аукціон полягає в повторюваному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, який проводять у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.

При цьому для проведення електронного аукціону ціни/приведені ціни всіх пропозицій розташовують в електронній системі закупівель у порядку від найвищої до найнижчої без зазначення найменувань учасників. Стартовою ціною визначають найвищу ціну/приведену ціну. Перед початком кожного наступного етапу аукціону визначають нову стартову ціну за результатами попереднього етапу аукціону.

Учасник протягом одного етапу аукціону може один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни.

Водночас, визначаючи очікувану вартість предмета закупівлі, замовник може керуватися ціновим моніторингом ринку, цінами на попередніх торгах тощо.

Чи обов’язково застосовувати забезпечення тендерної пропозиції — гарантію?

Згідно з частиною 2 статті 21 Закону про публічні закупівлі в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначають, зокрема, розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).

Водночас, як передбачено пунктами 14 та 15 частини 2 статті 22 Закону про публічні закупівлі, тендерна документація має містити:

  • розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
  • розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати).

Забезпечення тендерної пропозиції* — це надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія (п. 8 ст. 1 Закону про публічні закупівлі).
* Детальніше про суть забезпечення читайте у статтях Д. Мазенка у журналі «Держзакупівлі» № 05/2016, та № 06/2016.

За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку (ч. 1 ст. 560 Цивільного кодексу України).

При цьому гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Отже, замовник може вимагати від учасників надати забезпечення тендерної пропозиції винятково у вигляді гарантії (від банку, iншої фiнансової установи або страхової компанії). Наголошуємо — це не обов’язково. Але якщо замовник все ж таки вирішить вимагати забезпечення, то це може бути винятково гарантія.

Як у тендерній документації правильно зазначити забезпечення виконання зобов’язань?

Забезпечення виконання договору про закупівлю — це надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником за договором про закупівлю (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону про публічні закупівлі).

Отже, забезпечення виконання договору може бути не лише у вигляді гарантії, а й, наприклад, у вигляді депозиту, застави тощо.

При цьому, чи вимагати від учасників забезпечення виконання договору, вирішує сам замовник.

Протягом якого строку замовник розглядає учасника, що надав за результатами аукціону пропозицію з найнижчою ціною? Коли приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам?

Як передбачено частиною 4 статті 28 Закону про публічні закупівлі, після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.

Строк розгляду пропозиції не має перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.

Строк розгляду тендерної пропозиції замовник може аргументовано продовжити до 20 робочих днів. У такому разі він має оприлюднити повідомлення в електронній системі закупівель.

Водночас нагадаємо, що в разі відхилення тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну найбільш економічно вигідну пропозицію.

10 підстав, коли замовник зобов'язаний відхилити учасника

Договір між замовником та переможцем має бути підписаний на суму, що не перевищує ціну останньої пропозиції, наданої переможцем в аукціоні (допорогова закупівля). Що це означає?

Як зазначено в пiдпунктi 9.1 Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого наказом державного підприємства «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 № 35 (далі — Порядок № 35), замовник розглядає учасника, який надав за результатами аукціону найнижчу пропозицію, та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення закупівлі.

Аукціон проводить електронна система закупівель. Протягом трьох раундiв учасники понижують цiну пропозиції.

Згідно з Порядком № 35 переможець — це учасник, що пройшов етап кваліфікації та був визначений замовником як переможець закупівлі.

Якщо пропозиція учасника відповідає умовам закупівлі, замовник визначає такого учасника переможцем та оприлюднює в електронній системі закупівель скан-копію документа з відповідним рішенням.

Водночас договір за результатами проведення допорогової закупівлі замовник та переможець підписують поза електронною системою закупівель згідно з чинним законодавством. Договір має бути на суму, що не перевищує ціну останньої пропозиції, поданої переможцем в аукціоні.

Якщо в інформації про закупівлю зазначають місто та/або область країни, де замовник бажає закупити товар або послугу, чи не вважатиметься це дискримінацією учасників або обмеженням конкуренції (у допорогових закупівлях)?

Як передбачено абзацом 4 частини 1 статті 2 Закону про публічні закупівлі, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах 2 і 3 цієї частини, замовники мають дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

Публічні закупівлі відбуваються за такими принципами:

  • добросовісна конкуренція серед учасників;
  • максимальна економія та ефективність;
  • відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
  • недискримінація учасників;
  • об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;
  • запобігання корупційним діям і зловживанням.

При цьому визначення терміна «дискримінація учасників», а також тлумачення такого принципу законодавство у сфері публічних закупівель не містить.

Отже, під час допорогової закупівлі товару чи послуги в разі потреби замовник може передбачити вимогу до учасників щодо того, у якому місті та/або області країни вiн бажає закупити товар чи послугу. Проте замовник має обгрунтувати таку потребу, щоб не обмежити конкуренції учасників.

У який строк оприлюднюють рішення про переможця після аукціону?

У частині 6 статті 28 Закону про публічні закупівлі передбачено, що за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.

Ви отримаєте ➡️Навчання у зручному онлайн-форматі ➡️ Відеолекції від провідних експертів ➡️Сертифікат про підвищення кваліфікації від Юридичного університету Ярослава Мудрого

До того ж за частиною 1 статті 32 Закону про публічні закупівлі рішення про намір укласти договір про закупівлю замовник приймає в день визначення переможця. Протягом одного календарного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю.

Решті учасників електронна система закупівель автоматично надсилає повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів.

Чи застосовують ЕЦП у допорогових закупівлях?

Так, електронно-цифровий підпис (далі — ЕЦП) застосовують, але тiльки в разі оприлюднення додатка до річного плану закупівель та звіту про укладені договори.

В iнших випадках ЕЦП необов’язково накладати, оскільки таких вимог не мiстить законодавство у сфері публічних закупівель. А Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа можна використовувати ЕЦП.

Які особливості складання річного плану?

Річний план закупівель складають за формою, затвердженою наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, шляхом унесення наявної інформації у відповіднi поля в електронній системі закупівель. А після внесення усієї обов’язкової інформації, передбаченої формою документа, замовник накладає на нього ЕЦП. При цьому електронна система закупівель автоматично створює документ, який у разі потреби замовник може роздрукувати.

Вiдповiдно до частини 1 статті 4 Закону про публічні закупівлі річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти календарних днів з дня їх затвердження.

Що означає неціновий критерій?

Як передбачено частиною 1 статті 28 Закону про публічні закупівлі, критеріями оцінкиє:

  • у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що їх виробляють, виконують чи надають не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійний ринок, — ціна;
  • у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у т. ч. консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), — ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема такими: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.

⚡️ Закупівлі-2021: плануємо за новими вимогамиЗауважимо, що згідно з пунктом 9 частини 1 статті 22 Закону про публічні закупівлі тендерна документація має містити перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв.

Отже, неціновий критерій — це будь-який iнший критерій оцінки тендерних пропозицій, крім цiни, передбачений замовником у тендерній документації, за наявності для того пiдстав.

Що таке приведена ціна, а саме перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації?

Вiдповiдно до пункту 19 частини 1 статті 1 Закону про публічні закупівлі приведена ціна — це ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції та перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації.

Приведена ціна необхідна для проведення електронного аукціону.

Так, електронний аукціон полягає в повторюваному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, який проводять у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.

Як відбувається процедура оцінки у допорогових торгах?

Процедуру оцінки в допорогових торгах проводять так, як зазначено в Порядку № 35: шляхом електронного аукціону в електронній системі закупівель.

Чи можна у допорогових закупівлях застосовувати статті 16 і 17 Закону про публічні закупівлі? Адже в цьому Законі передбачено, що допорогові закупівлі проводять з урахуванням принципів публічних закупівель.

За потреби можна застосувати певнi положення зазначених статей Закону про публічні закупівлі без посилання на самi статті, оскільки їх застосовують у надпорогових торгах.

Замовник оприлюднює оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію через авторизовані електронні майданчики не пізніше ніж за 15 днів до розкриття тендерних пропозицій. Це робочі чи календарні дні? Який день вважати днем розкриття пропозицій?

Вiдповiдно до частини 2 статті 21 Закону про публічні закупівлі в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначають, зокрема, кінцевий строк подання тендерних пропозицій і дату й час розкриття тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюють відповідно до положень частини 4 статті 10 цього Закону.

Для подання тендерних пропозицій не може бути відведено менше ніж 15 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу (ч. 3 ст. 21 Закону про публічні закупівлі).

У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюють відповідно до норм частини 4 статті 10 Закону про публічні закупівлі, строк для подання тендерних пропозицій не може бути меншим ніж 30 днів з дня його оприлюднення.

Як передбачено пунктом 13 частини 2 статті 22 Закону про публічні закупівлі, тендерна документація має містити зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Зауважте, що строки варто рахувати, керуючись положеннями Цивільного кодексу України (ЦК).

Так, відповідно до частини 1 статті 251 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК).

Водночас згідно з частиною 5 статті 254 ЦК, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Зауважте, що в Законі про публічні закупівлі маються на увазі календарні дні.

Отже, день розкриття — 16-й (31-й відповідно) календарний день.

logo