Затишшя в закупівлях: чи ліквідувати комітет

19 вересня 2016
5
Середній бал: 5 із 5
  • Теми:

Замовники, що здійснюють закупівлі відповідно до Закону про публічні закупівлі, обов’язково мають створити тендерний комітет. А якщо вартість предмета закупівлі замовника менша за визначену в частині 1 статті 2 цього Закону і він не планує проводити процедури, то наявний тендерний комітет можна ліквідувати

Затишшя в закупівлях: чи ліквідувати комітетРОСІНА СТАРЧУК,головний редактор журналу «Держзакупівлі»

Під час тендеру учасник подав скаргу ➤ Як діяти замовнику?СИТУАЦІЯ

У бюджетній установі створено комітет. Але через відсутність фінансування установа протягом цього року не проводила процедури закупівель. Оскільки ні поточного, ані наступного року не планують процедури закупівель, а тільки допорогові, керівництво хоче ліквідувати комітет. Чи можна це зробити та які юридичні підстави для цього потрібні? І хто тоді проводитиме допорогові закупівлі?

РІШЕННЯ

Зауважимо, що наразі для всіх замовників діє новий Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон про публічні закупівлі). Ним, зокрема, передбачено, що замовник для організації та проведення процедур закупівель, передбачених цим законом, утворює тендерний комітет*. Тобто наразі електронні публічні закупівлі, передбачені Законом про публічні закупівлі, проводить тендерний комітет.

* Про зміни у формуванні тендерного комітету, його організації та складі див. статтю Я. Дубрової у журналі «Держзакупівлі» № 06/2016.

Комітет з конкурсних торгів був передбачений Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII, який втратив чинність 01.08.2016.

Обов’язкове створення тендерного комітету

Обов’язково створити тендерний комітет мають ті замовники, що здійснюють закупівлі відповідно до Закону про публічні закупівлі. А саме замовники:

  • у яких вартість предмета закупівлі товару дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1,5 млн. грн.;
  • які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 1 млн. грн., а робіт — 5 млн. грн.

Якщо вартість предмета закупівлі у замовника менша за вартість, визначену в частині 1 статті 2 Закону про публічні закупівлі, законодавство не зобов’язує його створювати для проведення такої закупівлі тендерний комітет. Порядок створення комітету визначено статтею 11 Закону про публічні закупівлі.

10 підстав, коли замовник зобов'язаний відхилити учасника

Ліквідація тендерного комітету

Зауважимо, що про процедуру ліквідації комітету ані в Законі про публічні закупівлі, ані в попередньому законі, ані в Примірному положенні не йдеться.

З огляду на мету створення комітету можна зробити висновок: якщо замовник не проводить процедури закупівлі, які передбачені у Законі про публічні закупівлі, він може ліквідувати комітет. Але слід мати на увазі, що в разі виникнення в установи потреби проводити процедури закупівель, передбачені законом, замовник буде зобов’язаний знову створити тендерний комітет.

При цьому замовнику доцільно прописати у внутрішньому положенні про комітет, за яких умов та як саме можна його ліквідувати. Отже, якщо замовник протягом тривалого часу не здійснює закупівлі та не планує їх проводити найближчого року, він може ліквідувати комітет. Відповідне рішення керівник установи оформлює наказом або іншим розпорядчим документом.

Відповідальний за проведення допорогових закупівель

Із ситуації зрозуміло, що замовник проводить допорогові закупівлі. Єдиний документ, який наразі регулює їх проведення, визначає певний алгоритм роботи в електронній системі й механізм використання електронної системи закупівель для здійснення закупівлі, вартість якої є меншою за вартість, визначену у частині 1 статті 2 Закону про закупівлі, — це Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 № 35.

Зокрема, цим наказом не визначено обов’язок замовника створювати тендерний комітет в разі проведення таких закупівель. Окрім того, цей документ не обов’язковий для замовників і не є нормативним актом. А тому за невиконання його положень замовник не нестиме відповідальності.

Але в будь-якому разі замовнику бажано визначити особу, яка буде відповідальною за проведення допорогових закупівель. Призначають її наказом керівника установи.

Детальніше про призначення відповідальної за проведення допорогових торгів особи можна прочитати у статті Я. Дубрової «Допорогові закупівлі: призначаємо відповідальну особу» у журналі № 08/2016 «Держзакупівлі».

logo