Публічні закупівлі — узаконена реальність

17 лютого 2016
32
Середній бал: 5 із 5
  • Теми:

Наприкінці минулого року Верховна Рада України прийняла закон, що по-новому регулюватиме здійснення державних закупівель. Тож держзакупівлі виходять на новий рівень — вони мають стати публічними, тобто більш прозорими. Очікуючи оприлюднення документа, розглянемо основні положення Закону про публічні закупівлі

Публічні закупівлі — узаконена реальністьЯРОСЛАВА ДУБРОВА,начальник відділу Департаменту безпеки ПАТ «АК «Київводоканал»

Як визначити предмет закупівлі: 6 ключових акцентівЗакон України від 25.12.2015 «Про публічні закупівлі»* (далі — Закон про публічні закупівлі) фактично не змінює вартісні межі для проведення процедур закупівель. Водночас слід звернути увагу, що він об’єднує положення двох Законів України — «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197 (далі — Закон про закупівлі) та «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» від 24.05.2012 № 4851 (далі — Закон № 4851). Тож Закон про публічні закупівлі містить положення щодо вартісних меж його застосування як для загального кола замовників, так і для тих юридичних осіб, які є замовниками в розумінні вимог Закону № 4851.

* На час написання статті Закон про публічні закупівлі не було оприлюднено.

Так, відповідно до частини 1 статті 2 Закону про публічні закупівлі його застосовують до публічних закупівель, очікувана вартість яких для закупівель за бюджетні кошти становить:

  • 200 тис. грн. і більше — для товарів і послуг;
  • 1,5 млн. грн. і більше — для робіт.

Наголосимо, що Закон про публічні закупівлі застосовуватимуть до публічних закупівель, очікувана вартість яких за власні кошти (кошти від ведення господарської діяльності) становить:

  • 1 млн. грн. і більше — для товарів і послуг;
  • 5 млн. грн. і більше — для робіт.

Отже, у разі якщо вартість закупівлі буде в зазначених межах, замовник повинен здійснювати закупівлю через електронну систему закупівель.

До речі, якщо вартість предмета закупівлі товарів, робіт або послуг менша за зазначену, то під час здійснення такої закупівлі замовник з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору може використовувати електронну систему закупівель. При цьому замовник обов’язково має дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, передбачених Законом про публічні закупівлі.

Також слід звернути увагу на те, що частково Закон про публічні закупівлі поширюватиметься й на ті закупівлі, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн. і менша або дорівнює зазначеним вище вартісним порогам. Мається на увазі, що замовник повинен буде оприлюднити звіт про укладений договір у системі електронних закупівель протягом одного календарного дня з дня укладення договору, за умови якщо договір укладено без застосування е-торгів.

Особливості та строки оприлюднення інформації про закупівлі за новим Законом про публічні закупівлі розглянемо для зручності в Таблиці.

Оприлюднення інформації (документів) про закупівлі
Документ/інформаціяСтрок оприлюдненняОсобливості змін
Оголошення про проведення процедури закупівлі; тендерна документаціяНе пізніше ніж за 15 календарних днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, установлені у частині 4 статті 10 Закону про публічні закупівлі, та не пізніше 30 календарних днів (к. д.) у разі перевищення цих межЗмінено строк оприлюднення
Зміни до тендерної документації та роз’яснення до неї (у разі наявності)Протягом 1 к. д. з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’ясненьЗмінено строк оприлюднення
Оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами)Не пізніше ніж через 7 к. д. з дня укладення рамкової угоди 
Протокол розкриття тендерних пропозиційУ день розкриття тендерних пропозиційСистема автоматично формує протокол та оприлюднює його
Протокол розгляду тендерних пропозиційПротягом 1 к. д. з дня його затвердженняСистема автоматично розсилає всім учасникам тендеру повідомлення, а також оприлюднює перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилено
Інформація про відхилення тендерної пропозиції учасникаПротягом 1 к. д. дня прийняття рішення про відхиленняЗмінено строк оприлюднення
Повідомлення про намір укласти договір про закупівлюПротягом 1 к. д. з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівліНовація
Договір про закупівлюПротягом 2 к. д. з дня укладення договоруНовація
Звіт про результати проведення процедури закупівліПротягом 1 к. д. після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органуСистема автоматично формує звіт та оприлюднює його
Повідомлення про внесення змін до договоруПротягом 3 к. д. з дня внесення змінЗмінено строк та випадки: в усіх випадках, що передбачені частиною 5 статті 36 Закону про публічні закупівлі
Звіт про виконання договоруПротягом 3 к. д. з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірванняЗмінено строк
Звіт про укладені договориПротягом 1 к. д. з дня укладення договоруУ разі закупівель без використання
Системи, якщо вартість предмета закупівлі
≥ 50 тис. грн. і ≤ 200 тис. грн. (1 млн. грн. — для замовників-«монополістів») для товарів та 1,5 млн. грн.
(5 млн. грн. — для замовників-«монополістів») для робіт

Як провести спрощену закупівлю на майданчику за 5 кроків

Види процедур публічних закупівель

Якщо нині замовники можуть закуповувати шляхом п’яти процедур державних закупівель, що передбачені в Законі про закупівлі, то Закон про публічні закупівлі передбачає лише три процедури. Так, вилучено запит цінових пропозицій і попередню кваліфікацію, а така процедура, як двоступеневі торги, перетворилася на іншу, дещо подібну процедуру.

Отже, новації передбачають такі процедури:

  • відкриті торги;
  • конкурентний діалог;
  • переговорна процедура закупівлі.

При цьому перші дві є конкурентними, а третя — неконкурентна.

Відкриті торги

Відкриті торги замовник здійснюватиме з обов’язковим застосуванням електронного аукціону з найнижчою ціною. Водночас Закон про публічні закупівлі передбачає урахування й нецінових критеріїв.

При цьому замовник обов’язково зазначатиме в оголошенні про проведення процедури закупівлі відомості про розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях, а також математичну формулу, яку він застосовуватиме під час проведення електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки.

Оцінка тендерних пропозицій здійснюватиметься автоматично електронною системою закупівель (далі — Система). Таку оцінку Система здійснюватиме як шляхом застосування електронного аукціону, так і на основі критеріїв та методики оцінки, які замовник має попередньо визначити в тендерній документації.

Механізм розгляду й оцінки тендерних пропозицій умовно можна поділити на два види, залежно від очікуваної вартості предмета закупівлі:

  • очікувана вартість для товарів і послуг менша 133 тис. євро, а для робіт менша 5 150 тис. євро;
  • очікувана вартість для товарів і послуг більша або дорівнює 133 тис. євро, а для робіт — більша або дорівнює 5 150 тис. євро (ч. 4 ст. 10 Закону про публічні закупівлі);

Так, перший вид оцінки тендерних пропозицій полягає в тому, що замовник розглядає тендерні пропозиції учасників на відповідність вимогам тендерної документації тільки після їх оцінки Системою. Причому на етапі оцінювання Системою тендерних пропозицій інформація про учасників не розкривається. Водночас розгляд тендерних пропозицій замовник починає з учасника, пропозицію якого Система за результатом оцінки визначила найбільш економічно вигідною. Зауважимо, що в разі відхилення замовником найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами оцінки Системи він розглядатиме наступну пропозицію за рейтингом Системи.

Суть же другого виду оцінки тендерних пропозицій полягає в тому, що замовник ще до оцінки тендерних пропозицій Системою розглядає їх на відповідність технічним вимогам, передбаченим у тендерній документації, а також перевіряє учасників на відповідність кваліфікаційним критеріям, зазначеним замовником у тендерній документації. Тобто у цьому випадку як замовник знатиме назви учасників, так і учасники знатимуть своїх конкурентів. І лише після розгляду замовником пропозицій учасників Система здійснюватиме їх ранжування. Тобто Система здійснюватиме оцінку лише тих тендерних пропозицій, які замовник не відхилить та допустить до такої оцінки.

Хотілося б вірити, що другий механізм розгляду й оцінки тендерних пропозицій все-таки не буде ризиковим у частині корупції. Адже уникнення зазначених ризиків є однією зі складових реформування системи державних закупівель.

Як аудитори моніторять закупівлі, відколи запрацювала нова редакція Закону

Процедура конкурентного діалогу

Процедура конкурентного діалогу застосовується у таких двох випадках:

  • замовник не в змозі визначити необхідні технічні, якісні характеристики товарів чи робіт або ж визначити вид послуг;
  • для прийняття рішення про закупівлю замовник потребує проведення переговорів з учасниками.

Зауважимо, що другий випадок пов’язаний з такими предметами закупівель, як консультаційніюридичні послуги, здійснення наукових досліджень, розроблення інформаційних систем, програмних продуктів тощо.

Зазначена процедура двоетапна:

  • І етап: усі учасники подають тендерні пропозиції з інформацією про їх відповідність кваліфікаційним критеріям та вимогам тендерної документації. При цьому в пропозиціях не вказують ціну;
  • ІІ етап: учасники подають остаточні тендерні пропозиції, зазначаючи вже й ціну пропозиції.

Переговорна процедура закупівлі

Переважно переговорна процедура закупівлі не змінилася, проте деякі сюрпризи замовникам законодавець все ж таки підготував.

Так, замовникам уже не потрібно буде оприлюднювати інформацію про проведення такої процедури.

Дещо змінено окремі підстави для застосування переговорної процедури.

Зокрема, у Законі про публічні закупівлі немає переліку замовників, що можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі в особливий період.

Тож із набранням чинності Законом про публічні закупівлі замовники матимуть можливість закуповувати за неконкурентною процедурою у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі, яка пов’язана винятково з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення конкурентних торгів, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам.

Натомість частина 5 статті 2 Закону про публічні закупівлі передбачає, що особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом, Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період установлює окремий закон.

Зауважимо, що станом на кінець січня 2016 року такого окремого закону про закупівлі в особливий період не прийнято.

До того ж Законом про публічні закупівлі не передбачено, що до прийняття Верховною Радою України відповідного закону закупівля зазначених товарів, робіт і послуг здійснюється відповідно до цього Закону.

Іншим цікавим моментом є уточнення законодавцем підстави застосування переговорної процедури закупівлі у випадку, якщо замовником було двічі відмінено процедуру через відсутність достатньої кількості учасників. Так, щоб законно застосувати цю підставу, замовник має дотриматися певних умов: предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не мають відрізнятися від вимог, що були попередньо визначені замовником у тендерній документації.

Також варто звернути увагу на те, що на відміну від Закону про закупівлі у Законі про публічні закупівлі є дуже цікава підстава для відміни переговорної процедури закупівлі, а саме: непідписання учасником договору про закупівлю у строк 35 календарних днів (20 календарних днів у разі нагальної потреби або, наприклад, щодо комунальних послуг) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування такої процедури закупівлі.

Отже, попри те що Закон про публічні закупівлі не встановлює кінець строку для підписання договору за результатами переговорної процедури закупівлі, фактично останнім днем для підписання буде 35-й чи 20-й календарний день з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти такий договір.

Нововведення у відповідальності

Питання відповідальності за порушення вимог Закону про публічні закупівлі регулює стаття 38 цього Закону.

Так, частина 1 статті 38 Закону про публічні закупівлі передбачає, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до нього, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

Водночас наголосимо, що Закон про публічні закупівлі викладає у новій редакції статтю 16414Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП).

Так, оновлена редакція диспозиції частини 1 статті 16414 КпАП вже не міститиме словосполучення «в тому числі». Зауважимо, що наявність такого словосполучення надавала можливість контролерам сфери державних закупівель складати адміністративні протоколи не лише тоді, коли наявні склади правопорушень, перелічені в диспозиції частини 1 статті 16414 КпАП (у редакції до змін), а й в інших випадках, коли замовник провів процедури закупівель з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.

Тож з огляду на новації, у статті 16414 КпАП буде вже виключний перелік складів правопорушень, за вчинення яких посадові особи контролюючого органу матимуть право складати адмінпротокол.

Водночас розмір санкції за вчинення правопорушення, склад якого передбачено у зазначеній статті КпАП, не змінився:

  • частина 1 статті 16414 КпАП — від 11 900 грн. до 17 000 грн.;
  • частина 2 статті 16414 КпАП — від 17 000 грн. до 25 000 грн.

Крім того, уточнено суб’єктів правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною 1 статті 16414 КпАП. Так, словосполучення «посадові особи» законодавець замінює на «члени тендерного комітету» та «уповноважені особи». Але у частині 2 статті 16414 КпАП поняття посадової особи залишилося, до того ж його доповнено поняттями «службова», «уповноважена особа».

Набрання чинності Законом про публічні закупівлі

Нагадаємо, що Закон про публічні закупівлі набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і вводиться в дію:
• з 1 квітня 2016 року — для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання;
• з 1 серпня 2016 року — для всіх замовників.

(п. 1 розділу VIII Закону про публічні закупівлі)

logo