Закупівля на зекономлені кошти

17 червня 2022
2646
Середній бал: 5 із 5
експерт, юрист, адвокат, консультант з питань публічних закупівель, Київ

Замовник об’єктивно не міг передбачити, що після проведення закупівлі у нього ще залишаться кошти. Як закуповувати на зекономлені кошти, щоб не порушити умов закону?

Сутністю та завданням законодавства про публічні закупівлі в Україні є забезпечення максимальної економії та ефективності використання (витрачання) коштів суб’єктами, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, в тому числі, ефективне використання грошових коштів, зекономлених в процесі здійснення закупівель.

При цьому, використання зекономлених коштів також покладає на замовника права та обов’язки, передбачені  законодавством про публічні закупівлі, а також відповідальність в разі їх невиконання.

Хто складає адмінпротокол на закупівельника

Економія грошових коштів може відбуватися на різних етапах здійснення закупівель, зокрема, як в процесі виконання договору так і на стадії проведення тендеру.

Будь-яка закупівля, яка проводиться в рамках законодавства про публічні закупівлі, здійснюється на підставі договору, укладеного  відповідно до загальних норм законодавства з урахуванням особливостей, визначених законодавством про публічні закупівлі. Однією з істотних умов договору про закупівлю є його ціна, яка може змінюватися виключно у випадках, визначених законом, причому як в бік збільшення так і зменшення.

В разі внесення сторонами в порядку, передбаченому законодавством про публічні закупівлі, змін до договору в частині зменшення ціни, внаслідок чого відбувається фактичне вивільнення частини коштів, запланованих на оплату за цим договором, при тому, що таке вивільнення не вплинуло на кількість та якість предмета закупівлі, такі кошти за повним правом можуть вважатися зекономленими.

Також, в ході проведення закупівлі, приміром з використанням процедури відкритих торгів, вартість предмету закупівлі за результатами аукціону може знизитися, що також дасть можливість вивільнити частину запланованих для даної закупівлі грошових коштів, які також можна вважати зекономленими.

В обох випадках, вивільнення таких коштів не планувалося заздалегідь (хоча й було бажаним), обставини, які зумовили виникнення зекономлених коштів (зниження ціни договору, аукціон тощо) відбулися після планування закупівлі. Розмір зекономлених коштів не міг бути відомим на момент такого планування замовнику, тому останній об’єктивно не міг передбачити майбутню можливість проведення закупівлі на такі кошти.

Певною новацією в законодавстві є норма про планування закупівель, а саме закріплення в ч. 1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» здійснення планування закупівель на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг та складання на підставі таких наявних потреб річного плану закупівель, який є доволі гнучким з точки зору можливості внесення до нього змін та планування нових закупівель.

Отже, вкрай важливим, маючи вивільнені (зекономлені) грошові кошти,  знайти обґрунтовану наявну потребу для їх використання та проведення нової закупівлі. Отже, самого факту наявності додаткових грошових коштів, які необхідно кудись витратити, недостатньо.  В протилежному випадку замовник ризикує бути звинуваченим в безпідставному витрачанні ним же зекономлених коштів з боку контролюючих органів та притягненим до відповідальності.

Знайшовши та обґрунтувавши потребу для проведення нової закупівлі на зекономлені кошти, замовник стикається з новим питанням: чи не зобов’язаний він задля визначення виду закупівлі (без використання електронної системи, спрощена закупівля, відкриті торги), який залежить від  суми закупівлі, визначати таку суму з урахуванням раніше проведених закупівель по тому ж предмету, щоб не бути звинуваченим в його штучному поділі на частини?

Відповідно до абз. 3 ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля здійснюється відповідно до річного плану, в якому, в числі іншого, зазначається  розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі (де мали знаходитися й грошові кошти, які в подальшому були зекономлені), тим самим підтверджуючи відсутність в замовника попередніх планів щодо розміру зекономлених коштів, їх штучного відокремлення та  використання.

Виходячи з викладеного, використання зекономлених коштів для нових закупівель не може бути розцінене як свідомий поділ замовником предмету закупівлі на частини, при виборі виду закупівлі (без використання електронної системи, спрощена закупівля, відкриті торги) враховується лише розмір зекономлених коштів , на які здійснюється така нова закупівля, без урахування сум раніше проведених закупівель по цьому ж предмету.

Підводячи загальний підсумок особливостей здійснення закупівель на зекономлені кошти, можна зробити наступні висновки:

1. Вивільнення таких коштів відбулося без впливу на кількісні та якісні характеристики предмету закупівлі, по якому вони раніше були заплановані відповідно до річного плану.

2. Обов’язковою ознакою зекономлених грошових коштів є об’єктивна неможливість передбачити їх розмір на момент планування закупівлі, в ході якої відбулася економія.

3. При використанні зекономлених коштів для проведення нової закупівлі обов’язковою є наявна потреба в закупівлі того чи іншого нового предмету закупівлі та внесення відповідних змін до річного плану.

4. Закупівля на зекономлені кошти здійснюється без урахування закупівель, які були зроблені раніше за тим самим предметом закупівлі, тобто товари, послуги або роботи, які закуповуються, становлять самостійний предмет закупівлі.

logo