Закупівлі продуктів харчування

15 червня 2021
505
Середній бал: 5 із 5
експерт, юрист, адвокат, консультант з питань публічних закупівель, Київ

Експерт роз’яснює особливості проведення закупівель товарів, які належать до харчових продуктів. Дізнайтеся, як визначити предмет закупівля та які вимоги встановлювати під час закупівель продуктів харчування за державні кошти.


Відповідно до п. 92 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначено: харчовий продукт — речовина або продукт (неперероблений, частково перероблений або перероблений), призначені для споживання людиною. До харчових продуктів належать напої (в тому числі вода питна), жувальна гумка та будь-яка інша речовина, що спеціально включена до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки. При цьому законом до складу харчових продуктів не включаються живі тварини, а також рослини до збору врожаю.

Організація закупівлі харчування в закладах освіти та відпочинку у 2021 році

Отже, як бачимо, законом задля віднесення товару до харчових продуктів не береться до уваги ступінь його обробки, тому практично всі продовольчі товари в тій чи іншій мір підпадають під його дію.

Визначення предмета закупівлі для харчових продуктів

Натомість, Єдиним закупівельним словником (ДК 021:2015) харчові продукти як товари, в залежності від ступеню обробки, розділені на два види, а саме розділом 03 передбачено вид товарів сільськогосподарська, фермерська продукція, продукція рибальства, лісівництва та супутня продукція, а розділом 15 передбачено такий вид товарів, як продукти харчування, напої, тютюн та супутня продукція.

При визначенні предмету закупівлі замовник повинен звертати увагу, харчовий продукт якого ступеню обробки ним заплановано придбати, та виходячи з цього, визначати предмет закупівлі.

Так, наприклад, в разі закупівлі молока слід зважити, що такий харчовий продукт передбачений, як розділом 3 Єдиного закупівельного словника:

03330000-3

Продукція фермерського тваринництва

03333000-4

Коров’яче молоко сире

так і розділом 15 Єдиного закупівельного словника:

15510000-6

Молоко та вершки

15511000-3

Молоко

15511100-4

Пастеризоване молоко

15511200-5

Стерилізоване молоко

Відповідно до п. 3 Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 708 від 15 квітня 2020 року (надалі — Порядок),  предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Отже, в разі необхідності закупівлі як сирого, так і обробленого коров’ячого молока, очікувана вартість, та, як наслідок, процедура закупівлі за ними має визначатися як за окремими предметами закупівлі, оскільки за показником четвертої (в даному випадку будь-якої) цифри Єдиного закупівельного словника дані товари належать до різних класів.

Крім того, відповідно до п. 5 Порядку замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Отже, приміром, в разі необхідності закупівлі буряка (15 тонн), моркви (20 тонн) та цибулі (20 тонн), визначаємось з предметом закупівлі та бачимо, що всі дані види товарів за показником четвертої цифри належать до одного предмету закупівлі:

03220000-9

Овочі, фрукти та горіхи

03221111-7

Буряк

03221112-4

Морква

03221113-1

Цибуля

Порядком замовникові надане право проводити закупівлю даного товару як єдиними масивом (без поділу на лоти), так і, розділивши на окремі частини в рамках однієї процедури закупівлі за одним предметом, приміром:  лот 1 – буряк (15 тонн), лот 2 – морква (20 тонн), лот 3 – цибуля (20 тонн).

Водночас, замовник не позбавлений права розділити предмет закупівлі на лоти за іншим принципом, наприклад, за місцями (адресами) майбутньої поставки товарів, особливо, коли відстань між ними  є значною, тому по кожній адресі було б доцільно залучити  окремого постачальника, приміром: лот 1 – буряк (7 тонн), морква (10 тонн), цибуля (10 тонн)  за адресою «А», лот 2 -  буряк (8 тонн), морква (10 тонн), цибуля (10 тонн)  за адресою «В».

Вимоги в тендерній документації

Які  ж особливі вимоги мають висуватися в тендерній документації  до потенційних учасників під час здійснення закупівлі харчових продуктів за процедурою відкритих торгів?

Встановлення кількості кваліфікаційних критеріїв для учасників під час закупівлі харчових продуктів, як і при закупівлях інших видів товарів за процедурою відкритих торгів законодавцем віднесено на розсуд замовника, тому саме останній має чітко зважити всі можливі наслідки такого встановлення (невстановлення).

Суттєвим при встановленні вимог в тендерній документації є врахування не тільки потреб та економічних міркувань  замовника, а й вимог законодавства, яке регулює порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, в першу чергу Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (надалі — Закон про безпеку харчових продуктів).

Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону про безпеку харчових продуктів оператор ринку харчових продуктів — суб’єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів.

Отже, як бачимо, будь-який потенційний постачальник харчових продуктів є в розумінні даного закону оператором ринку харчових продуктів з покладенням на нього в зв’язку з цим відповідних обов’язків та відповідальності.

Відповідно до п. 69 ч. 1 ст. 1 Закону про безпеку харчових продуктів потужності — споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об’єктів санітарних заходів.

Виходячи з викладеного, встановлюючи такий кваліфікаційний критерій, як наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій замовник має в тендерній документації чітко визначити вимоги, які ним висуваються до даних потужностей (складських приміщень, автотранспорту, виробничого або торгівельного обладнання тощо), виходячи з норм законодавства про безпеку харчових продуктів.

Відповідно до вимог закону про безпеку харчових продуктів потужності (виробничі та/або складські приміщення, обладнання)  оператора ринку, в залежності від виду діяльності, можуть або отримати експлуатаційний дозвіл або пройти державну реєстрацію потужностей (без отримання експлуатаційного дозволу).

З даного приводу виникає запитання: в якому випадку учасник має надати експлуатаційний дозвіл на потужності (об’єкти матеріально-технічної бази та обладнання), а в яких достатньо обійтися лише відомостями про державну реєстрацію потужностей?

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону про безпеку харчових продуктів експлуатаційний дозвіл отримують оператори ринку, що провадять діяльність, пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження, окрім тих, які здійснюють:

  • первинне виробництво  харчових продуктів тваринного походження (наприклад: доїння корів на фермі, як вид первинного виробництва молока не потребує отримання експлуатаційного дозволу на потужності);
  • транспортування харчових продуктів тваринного походження (коли такий вид діяльності є єдиним в суб’єкта господарювання , який не здійснює інших операцій з харчовими продуктами);
  • зберігання харчових продуктів тваринного походження, які не потребують дотримання температурного режиму;
  • виробництво та/або зберігання харчових продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження.

Кваліфікація учасників за статтею 16 Закону

Отже, в разі закупівлі харчових продуктів тваринного походження, при встановлення вимоги про підтвердження учасником наявності в нього складських приміщень для зберігання продукції, що має поставлятися, замовник має в обов’язковому порядку вимагати надання експлуатаційного дозволу на такі потужності, виданого та оформленого у відповідності до закону про безпеку харчових продуктів, а при закупівлі інших видів харчових продуктів – вимагати надання відомостей щодо державної реєстрації потужностей, заявлених учасником на підтвердження наявності в нього матеріально-технічної бази та обладнання.

Крім того, останнім часом, актуальності набуло питання про необхідність надання учасником підтвердження застосування ними системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), що передбачено п. 81 ч. 1 ст. 1, ст. ст. 20, 21 Закону про безпеку харчових продуктів.

Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону про безпеку харчових продуктів сертифікація постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, не є обов’язковою, тому встановлення в тендерній документації норми про обов’язкове надання сертифікату, на підтвердження застосування таких процедур, може бути оскаржене з мотивів її дискримінаційності, тому оптимально буде встановити більш гнучкий спосіб підтвердження відповідності даній вимозі закону.

Встановлюючи при закупівлі харчових продуктів такого кваліфікаційного критерію, як наявність у учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, необхідно враховувати, що відповідно до розділів 1, 3 Переліку   професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженого Постановою КМУ № 559 від 23 травня 2001 року працівники харчової, переробної промисловості, підприємств продовольчої торгівлі підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам з видачею їм особистих медичних книжок, надання яких в складі тендерної пропозиції має бути обов’язковим.

Вимагаючи від учасників  підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору (договорів), слід враховувати, що даною нормою передбачено наявність договору, аналогічного саме за предметом закупівлі.

Встановлюючи інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі по харчовим продуктам  як критерій оцінки відповідності необхідно зазначити встановлені та зареєстровані діючі нормативні стандарти згідно діючого законодавства по кожному виду харчових продуктів або технічні умови з обов’язковим надання інформації та документального підтвердження  про їх перевірку на відповідність та внесення до Головного фонду технічних умов України та бази даних «ТУ України», утримувачем яких є Державне підприємство «Укрметртестстандарт».

Отже, вище ми розглянули основні групи особливостей закупівлі продуктів харчування на 2021 рік, які необхідно враховувати в закупівельній діяльності задля уникнення непорозумінь та претензій контролюючих органів та потенційних замовників, убезпечення себе від можливих ризиків отримання неякісної продукції.

logo