Істотні та «не дуже» умови договору про закупівлі

24 червня 2021
2369
Середній бал: 5 із 5
експерт, адвокатка зі спорів з контролюючими органами, консультантка з закупівель

Здійснюючи закупівлі,  необхідно розуміти, що саме належить до істотних умов договору. Пам’ятайте, що за ст. 164-14 КУпАП, укладення з учасником-переможцем процедури закупівлі договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, або ж внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом караються штрафом від 25 500,00 грн. Крім того, такий штраф застосовується не до замовника, а до його посадової особи. Отже, що таке істотні умови договору про закупівлю, і як не отримати штраф?

Що таке істотні умови договору про закупівлю 

Перше, про що слід пам’ятати замовникам, це те, що у ч. 1 ст. 41 Закону № 922 передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦКУ та ГКУ, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Тобто замовникам слід керуватися приписами ЦКУ (в залежності від виду договору істотні умови можуть змінюватися) та ст. 180 ГКУ, але і перевіряти нюанси, які передбачені Законом № 922.

За своїм змістом, істотні умови договору про закупівлю — це те, без чого суть договору не буде зрозумілою, або матиме множинне трактування сторонами. Наприклад, замовник вважатиме, що купуючи пальне, він чітко визначив, що придбаватиме дизпаливо, натомість у розумінні постачальника це — бензин А-95. Або сторони укладають договір, в якому прописана певна ціна, без уточнення чи ця ціна за 1 шт., чи за декілька ТМЦ.

Тому, укладаючи договори, замовникам варто уважно та детально поставитися до формування змісту договорів.

Зміна істотних умов договору про закупівлю: коли дозволяє закон

Перелік істотних умов договору про публічні закупівлі

Фактично розшифровка даного питання наведена у ст. 180 ГКУ.

Так, за приписами ч. 3 зазначеної статті, при укладенні договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити:

  • предмет договору,
  • ціну,
  • строки.
істотні умови договору про закупівлю

Розглянемо ці основні умови детальніше.

Предмет

Як вбачається зі ч. 4 ст. 180 ГКУ, умови про предмет у договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їхньої якості.

Тобто потрібно чітко прописати не «фрукти цитрусові», а «грейпфрути» чи «апельсини» тощо.

Також потрібно чітко і без множинного трактування описати кількість ТМЦ/робіт/послуг. При цьому слід вказати, чи ТМЦ обліковуються у штуках, кілограмах, тонах тощо.

Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у ст. 15 ГКУ, а у разі їх відсутності — в договірному порядку з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів. Наприклад, однією з найпоширеніших закупівель є придбання пального для авто. В цьому випадку, доцільно прописати, що пальне обов’язково має відповідати Технічному регламенту, затвердженому Постановою КМУ від 01.08.2013р. № 927.

Втім, п.п.1 ч. 5 Закону № 922 дозволяє зменшити обсяги (кількість), у т.ч. з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника (тобто фактичного надходження коштів,

А за приписами п. п. 3 ч. 5 ст. 41 Закону № 922, можливо змінити якість предмету закупівель, але лише за умови, коли покращення якості не призведе до збільшення ціни за договором в цілому.

Укладання договору про закупівлю: ази, які знають не всі

Ціна

За приписами ч. 5 ст. 180 ГКУ ціна визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами КМУ.

Водночас підпункти 2, 5, 6, 7  ч. 5 ст. 41 Закону № 922 регламентують зрозуміти, що ціна не може змінюватися окрім наступних випадків:

  • збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого ТМЦ на ринку, але лише у випадку коливання ціни такого ТМЦ на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, — не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
  • зменшення ціни в договорі, але  без зміни обсягу ТМЦ/робіт/послуг, що отримуються замовником, у т.ч. якщо є коливання ціни на ринку;
  • зміни ціни в договорі про закупівлю через те, що змінилися ставки  податків і зборів та/або змінилися  умови, щодо надання пільг з оподаткування. В цьому випадку, ціна повинна змінюватися пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
  • якщо органи статистики внесуть зміни до встановленого законодавством індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, якщо у такому договорі був встановлений порядок зміни ціни.

Втім, ч. 6 ст. 41 Закону № 922 передбачає, що у випадку коли сторони погодили ціну, але якщо така ціна порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни.

Істотні та «не дуже» умови договору про закупівлі
Іван Пустовітконсультант у сфері публічних закупівель, експерт із закупівель природного газу та електричної енергії, Рівне
Під час закупівлі газу замовникам часто доводиться мати справу з недобросовісними постачальниками. Вони демпінгують на торгах, а потім одразу ж пропонують підняти ціну. Чи погоджуватися?

Строк

Це є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії  договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Тобто,  якщо постачальник лише частково поставив ТМЦ, кількість яких прописана у договорі, або замовник не оплатив всі поставки — такі ТМЦ/гроші все одно повинні бути поставлені/сплачені.

Згідно з приписами п.п.4 ч.5 ст.41 Закону № 922, можна продовжити строк дії договору та виконання зобов’язань щодо передачі ТМЦ, виконання робіт, надання послуг у випадку виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у т ч. обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, але лише за умови, коли такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

На практиці бувають випадки, коли початок дії договору позначений у ТД, як початок року, а фактично договір підписаний через декілька місяців. В цьому випадку замовникам варто пам’ятати про Постанову Верховного Суду (далі — ВС) від 05.05.21р. у справі № 160/4421/20 (касаційне провадження № К/9901/5564/21). У цій Постанові ВС вказав на те, що чинність договору закупівлі починається від дня його підписання, незалежно від того, з якої дати замовник хотів би бачити чинність договору.

Неістотні умови договору — це ...

Фактично у законодавстві немає визначення неістотних умов договору. Втім, неістотними умовами можна вважати все те, що не було визнано законодавцем істотними (наприклад, щодо прав та обов’язків сторін або ж форс-мажору, або інших умов).

Тобто замовник та виконавець можуть погодити певні умови договору важливими, або такими, що не впливають на укладення договору.

Звичайно, кожна зі сторін наполягатиме на своїх «додаткових» умовах, але кожна сторона змушена буде піти на поступки, оскільки обидві зацікавлені укласти договір закупівлі.  Інакше не було б сенсу проводити закупівлі та приймати в них участь.

logo