Проектно-кошторисна документація: правила закупівлі

21 квітня 2022
7831
Середній бал: 5 із 5
експерт, консультантка з публічних закупівель, канд. екон. наук

Проектно кошторисна документація (ПКД) — це основний документ в будівництві, що закладає вимоги до об’єкта. Будь-яке будівництво починається з проектування та складання кошторису витрат. Але чи є розробка ПКД окремим предметом закупівлі, чи це частина робіт з будівництва, хто її має замовляти та на підставі якого документа розробляти? Експерт роз'яснює все детально.

Предмет закупівлі ПКД

Поняття проектної документації визначено у Державних будівельних нормах України А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації» (далі – ДБН А.2.2-3-2014). Ці норми встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

При цьому, ДБН А.2.2-3-2014 не встановлює вимоги щодо:

  • складу та змісту проектної документації на реставрацію об’єктів культурної спадщини;
  • на об'єкти, що споруджуються за межами України за рахунок її бюджетних інвестицій;
  • при ліквідації наслідків аварій і катастроф;
  • на консервацію та розконсервацію об'єктів будівництва встановлюються.

Такі вимоги встановлюються окремими будівельними нормами та нормативними документами, однак із урахуванням положень ДБН А.2.2-3-2014.

Проектна документація — це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Проектна документація на будівництво об’єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2017 року № 1050, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2017 року за № 1111/30979, державних стандартів і правил, у тому числі вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).

Відповідно до Закону № 922 роботи — це, у тому числі, розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації.

В той же час, до послуг віднесено поточний ремонт та поточний ремонт з розробленням проектної документації.

Таким чином, категорія предмета закупівлі з розроблення ПКД залежить від виду робіт, для якого воно здійснюється.

Знак Єдиного закупівельного словника (ДК 2015) щодо закупівлі ПКД найчастіше обирається із розділу 71000000-8 АРХІТЕКТУРНІ, БУДІВЕЛЬНІ, ІНЖЕНЕРНІ ТА ІНСПЕКЦІЙНІ ПОСЛУГИ, зокрема  ДК 021:2015: 71320000-7 — Послуги з інженерного проектування.

В той же час визначення робіт з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації свідчить про можливість здійснення закупівлі робіт частиною яких буде розробка ПКД.

Завдання щодо розробки проектно-кошторисної документації

Замовником ПКД може бути фізична чи юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку для забудови чи володіє на законних підставах об’єктом будівництва, на якому має намір виконувати будівельні роботи.

Тож перед тим як оголошувати закупівлю на проектно-кошторисну документацію замовник має впевнитися, що у нього є право щодо земельної ділянки для забудови чи об’єкта будівництва.

Це досить важливий момент і для визначення вимог до проектно кошторисної документації. Адже саме від земельної ділянки чи об’єкта будівництва залежить формування технічного завдання в закупівлі. Формує завдання на проектування замовник. Це обґрунтовані вимоги до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

У завданні на проектування замовником можуть встановлюватися вимоги щодо обґрунтування використання імпортних матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування (з порівнянням технічних та цінових характеристик відповідних вітчизняних матеріально-технічних ресурсів).

При формуванні завдання на проектування замовник застосовує додаток Б ДБН А.2.2-3-2014, що містить перелік інформації, яку потрібно заповнити замовнику щоб сформувати основні вимоги до розробки ПКД.

Важливо, що формуючи завдання на проектування, замовник повинен усвідомлювати, що він закладає основу не тільки для подальшої закупівлі, а й усіх етапів виконання робіт.

Порядком розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженим наказом Мінрегіон від 16.05.2011  № 45, встановлено, що назва об’єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.

⚡️ Як обґрунтувати незастосовування спрощеної закупівлі, якщо договір укладають з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу

Проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.

Також слід врахувати, що на нових земельних ділянках не допускається розроблення ПКД без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1.

Перед розробкою ПКД можуть бути здійснені передпроекті роботи. Це роботи, які можуть виконуватись до початку процесу проектування для визначення принципових об'ємно-просторових та містобудівних рішень:

  • розроблення попередніх концептуальних архітектурних пропозицій (форескізи);
  • розроблення пропозицій щодо розміщення об'єктів будівництва на земельних ділянках (обґрунтування місця розміщення, необхідної території та умов будівництва);
  • опрацювання технологічної та інженерної характеристик об'єкта;
  • попередні інженерні вишукування;
  • попередні обстеження будівель, які підлягають реконструкції, капітальному ремонту або технічному переоснащенню;
  • інші види робіт, необхідні для початку процесу проектування.

Виконання передпроектних робіт дозволить замовнику надати розробнику ПКД можливість ознайомитися із об’єктом та внести свої корективи до завдання на проектування.

У будь-якому разі розробник ПКД має враховувати основні складові вихідних даних, що надаються замовником, та якими є:

  • містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
  • технічні умови;
  • завдання на проектування;
  • інші вихідні дані, які надаються замовником.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки).

Наказом Мінрегіон України від 06.11.2017 № 289, затверджено перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.

Технічні умови — це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об’єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Проектно-кошторисна документація на реконструкцію

Реконструкція — це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

При реконструкції ПКД не розробляється без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об’єктів.

Стадії проектування

Формування ПКД залежить від категорії складності та класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва. Відповідно до  п.  2  ст.  32  Закону України   «Про регулювання  містобудівної  діяльності»  категорія складності  об'єкта   будівництва   визначається   відповідно до державних будівельних  норм  та  стандартів  на  підставі  класу  наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Клас наслідків   (відповідальності)   будівлі   або споруди визначається відповідно до вимог ДСТУ 8855:2019.

Клас наслідків (відповідальності) об’єкта (об’єктів, що входять до складу комплексу (будови)), на підставі якого встановлюється кількість стадій проектування, визначають генпроектувальник (проектувальник) і замовник.

ДБН А.2.2-3-2014 передбачено такі стадії проектування:

  • техніко-економічне обґрунтування (ТЕО);
  • техніко-економічний розрахунок (ТЕР);
  • ескізний проект (ЕП);
  • проект (П);
  • робочий проект (РП);
  • робоча документація (Р).

Для об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), а також комплексів (будов), до яких входять лише об’єкти з незначними наслідками (СС1), проектування здійснюється в одну стадію РП.

Для об'єктів невиробничого призначення застосовується стадія ЕП, а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури — стадія ТЕР та для обох — стадія РП.

Для об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2), за рішенням замовника проектування може здійснюватися в дві або три стадії. При двостадійному проектуванні це стадії  П та Р.

При тристадійному проектуванні: для об'єктів невиробничого призначення - стадія ЕП або за відповідним обґрунтованим рішенням замовника стадія ТЕО, а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури — стадія ТЕО.

Для об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів зі значними наслідками (СС3), а також комплексів (будов), до складу яких входить хоча б один об’єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів із середніми наслідками (СС2) або значними наслідками (СС3), проектування виконується в три стадії. Для об'єктів невиробничого призначення - стадія ЕП або за рішенням замовника стадія ТЕО, а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури — стадія ТЕО.

Кількість стадій та стадійність проектування можуть бути змінені за узгодженим рішенням замовника та проектувальника.

Окремо, варто акцентувати, що при капітальному ремонті об’єктів допускається здійснювати проектування в одну стадію — РП.

Водночас, при капітальному ремонті об'єктів ПКД не розробляється без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об’єктів.

Закупівля розробки проектно-кошторисної документації

Порядком розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Мінрегіон від 16.05.2011  № 45 встановлено, що вибір генпроектувальника (проектувальника) для розроблення проектної документації об’єктів будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, проводиться відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

Вартість будівництва об’єктів визначається відповідно до будівельних норм, державних стандартів і правил.

Вартість послуг на розроблення ПКД визначається Державним національним стандартом України Б Д. 1.1.-7:2013 «Правилами визначення  вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» (далі – ДСТУ Б Д.1.1.-7:2013).

ДСТУ Б Д.1.1.-7:2013 встановлює основні правила визначення вартості проектних робіт та експертизи проектної документації для нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об’єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам’яток архітектури і містобудування, що здійснюються на території України.

Цей стандарт призначений для використання підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, які виконують проектні роботи та експертизу проектів будівництва, або є замовниками цих робіт при обґрунтуванні договірної ціни.

Проектна документація, у складі якої відповідно до завдання на проектування можуть бути передбачені черги та пускові комплекси, розробляється на об'єкт будівництва в цілому. Проектна документація стадії «П» або «РП» може розроблятись на окрему чергу та бути затвердженою у встановленому порядку, якщо зазначене передбачено завданням на проектування та знайшло відображення у схваленій у встановленому порядку попередній стадії проектування: ТЕО, ТЕР або ЕП.

Проектні рішення щодо можливості автономного функціонування черг та пускових комплексів мають бути відображені у всіх розділах проектної документації.

Важливо, що у разі якщо ПКД передбачає черги, замовник зможе здійснювати закупівлю щодо кожної черги окремо або на усі роботи в цілому, при цьому, у договорі передбачити виконання робіт та їх оплату за чергами.

Експертиза проектів будівництва: хто і як проводить

Завершальним етапом розроблення проектів будівництва є експертиза. Порядок її проведення визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560.

Метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва.

Обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, які:

1) за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, – щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

2) споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, – в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;

3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, – щодо кошторисної частини проектної документації.

Не підлягають обов’язковій експертизі проекти будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім тих, які підлягають оцінці впливу на довкілля, в частині врахування результатів оцінки.

Замовник може за власним бажанням прийняти рішення щодо проведення експертизи проектів будівництва об’єктів, що не підлягають обов’язковій експертизі.

Експертизу проводять експертні організації, що відповідають визначеним Мінрегіоном критеріям і відомості про які внесені до переліку експертних організацій.

Проектно-кошторисна документація: правила закупівлі
Наталія Заєцьконсультант з публічних закупівель, канд. екон. наук, Київ
Замовник, коли закуповує роботи з будівництва, повинен визначити та перевірити якість проєктних рішень. Для цього потрібно провести експертизу проєктів будівництва. Для яких об’єктів така експертиза обов’язкова і за яким порядком її проводять.

Мінрегіон оприлюднює перелік експертних організацій, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, відомості про які внесені до Реєстру будівельної діяльності, на порталі електронної системи у вільному безоплатному доступі та підтримує його в актуальному стані на підставі інформації, яка подається експертними організаціями.

Експертна організація, яка проводить експертизу, визначається замовником будівництва.

Експертизу не може проводити розробник проекту будівництва.

При цьому, замовник може включити у вимоги закупівлі щодо розробки ПКД вимогу про проведення експертизи розробником ПДК в експертній організації.

Зміни до ПКД

Внести зміни до ПКД можливо, але слід ураховувати, що відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність», внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов — за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.

Внесення змін до ПКД можливе протягом будівництва, реконструкції тощо, але за умови наявності завдання на проектування і за погодженням з проектною організацією / генеральним проектантом.

Змінена проектна документація, яка передбачала черги на будівництва, має пройти експертизу в частині можливості такого поділу, щодо безпечної експлуатації та самостійного функціонування черг будівництва.

ДСТУ Н БА.2.2-11:2014 визначено, що групою авторського нагляду, відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, здійснюється, у тому числі, вжиття, за необхідності, заходів щодо коригування проектних рішень відповідно до вимог нормативних документів, які набрали чинності після затвердження проектної документації.

Зміни до ПКД мають бути внесені з огляду на те, як оформлені права автора проектного рішення. Зокрема, якщо вони не були передані замовнику, а залишились за автором, то з огляду на те, що ПКД є інтелектуальною власністю його розробника, мають бути враховані відповідні норми законодавства, у тому числі положення Цивільного Кодексу України та Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Якщо за автором проектного рішення закріплено авторське право замовник може застосовувати переговорну процедуру на підставі п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою збереження прав інтелектуальної власності в частині авторських прав.

На останок, стосовно змін до ПКД замовника слід урахувати, що проектна документація на об’єкт будівництва, що затверджена відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560, підлягає коригуванню у зв’язку з введенням в дію нових нормативних документів, якщо щодо таких об’єктів не отримано документи, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Крім того, відповідно до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженим наказом Мінрегіон від 16.05.2011 № 45, проектна документація, затверджена відповідно до чинного законодавства, не підлягає коригуванню у зв’язку з введенням нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об’єкта та доступності для маломобільних груп населення, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельні роботи.

Зазначений виняток не застосовується до об’єктів будівництва, спорудження яких здійснюється у строки, визначені проектною документацією, якщо інше не передбачено договором на виконання будівельних робіт.

Кого, за що і на скільки штрафують в закупівлях

Що врахувати замовникам на майбутнє

У сфері будівництва планується до впровадження Єдина державна електронна система у сфері будівництва (скорочено — ЄДЕСБ) — загальнонаціональна інформаційна система, що покликана впорядкувати процес будівництва в Україні і через максимальну публічність інформації зробити його прозорим.

 ЄДЕСБ має реалізувати весь життєвий цикл будівництва об'єкту починаючи з отримання містобудівних умов та обмежень, закінчуючи його введенням в експлуатацію. Передбачається, що більшість інформації та документації необхідної для ведення будівництва буде створюватися в Системі відповідними суб'єктами, що дозволить централізувати та стандартизувати дані з багатьох розрізнених джерел інформації.

На сьогодні функціонування Системи регулюється Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності” та постановою КМУ “Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва”.

Електронна система виконує функції:

  1. єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
  2. електронного кабінету у сфері містобудівної діяльності;
  3. реєстрів містобудівних умов та обмежень (крім містобудівних умов та обмежень, які видані до запровадження експериментального проекту);
  4. реєстру атестованих осіб;
  5. ліцензійного реєстру виданих ліцензій на будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

За інформацією на порталі ЄДЕСБ  електронні послуги для замовників будівництва вже в липні 2021 року стануть доступні на порталі Дія. Ми обов'язково повідомимо про це окремо.

Таким чином, найближчим часом і замовники і учасники більшість питань, що ми розглянули, зможуть вирішувати за допомогою ЄДЕСБ.

Підсумовуючи проаналізовані вимоги до розробки ПДК маємо зауважити, що замовник повинен відповідально підійти до формування завдання до ПКД, адже від цього залежить не тільки його закупівля, а й подальше виконання робіт за об’єктом стосовно якого розроблятиметься ПКД.

logo