Принципи публічних закупівель: що необхідно знати замовнику

24 серпня 2021
1164
Середній бал: 5 із 5
експерт, адвокатка зі спорів з контролюючими органами, консультантка з закупівель

Принципи здійснення публічних закупівель регламентовані Законом про публічні закупівлі. Не знання закону, як відомо, не вберігає від відповідальності за його порушення. Якими принципами здійснення закупівель має керуватися замовник, та які наслідки чекають на нього за порушення чинного законодавства?


Стаття 5 Закону № 922 регламентує принципи (правила), за якими повинні відбуватися публічні закупівлі. Порушення цих принципів може мати негативні наслідки для замовника: від штрафів на його уповноважених осіб до проблем із отриманням предмету закупівель від переможця. Тому замовникам потрібно завжди пам’ятати про шість основних принципів здійснення публічних закупівель. Варто звернути увагу, що у публічних закупівлях рішення приймають як замовники, так і учасники, тому ці принципи поширюються на всіх учасників даних правовідносин.

Розглянемо кожен з принципів закупівел окремо.

Свіжі зміни до закупівельного закону: що врахувати

Добросовісна конкуренція серед учасників

Це правило радше стосується до учасників, ніж до замовників. Для останніх важливішим є принцип недискримінації. Втім, недотримання цього принципу, з часом, може негативно позначитися і на замовникові.

Непоодинокі випадки, коли учасники з метою найскорішого проведення тендеру виставляють в якості ще одного учасника своє «дружнє» підприємство. Мова йде як про пов’язаних осіб, так і про цілком незалежні один від одного підприємства, які погодилися «допомогти» іншому взяти участь у тендері.

В такому випадку АМКУ може визнати, що учасники порушили п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2210 та спотворили результати торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

На перший погляд, для замовника негативних наслідки не настають, адже не він порушив законодавство. Втім з плином часу замовник може втратити цінного постачальника, якщо виявиться, що той раніше спотворював результати торгів. Так, п.п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону № 922 передбачає, що замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі, якщо такого учасника протягом останніх трьох років було притягнуто до відповідальності за зазначене порушення – спотворення торгів.

Отже, хоч цей принцип прямо не впливає на дії замовника, він може спричинити негативні наслідки пізніше.

Максимальна економія, ефективність та пропорційність

Одним з найважливіших мотивів запровадження інституту публічних закупівель було те, що гроші держави, а заразом з тим і замовників, потрібно використовувати економно. Тому не дивно, що максимальна економія стала одним з принципів публічних закупівель.

Правило ефективності означає, що кожна копійка з бюджету замовника не повинна бути потрачена даремно. А якщо за найменші гроші замовник отримає найкращу якість, то одночасно із правилом ефективності, і вимоги щодо пропорційності будуть збережені.

Тобто заразом із найнижчою ціною замовник хоче отримати предмет закупівлі належної якості. Наприклад, за наявності аномально низької ціни, замовник може відхилити таку тендерну пропозицію, якщо учасник не надав належного обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості. Також, якщо в учасника найнижча ціна, але він не зміг підтвердити, що він має (або може залучити вчасно) певне обладнання, чи відповідну кількість працівників (осіб) відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, це можливо й відповідатиме принципу економії, але правилу ефективності та пропорційності – ні. Так, ціна можливо найменша, але роботи виконуватимуться, приміром, не місяць, а півроку.

Ще один з прикладів зазначеного принципу – постійне підвищення ціни після укладання договору. Дійсно, ціна учасника може бути найнижчою на момент укладання договору, але він може її постійно збільшувати, тим самим зменшуючи кількість отриманих благ замовником. Наприклад, ціни на пальне та електроенергію можна збільшувати, за певних умов, щодня.

Отже, наведений принцип є дуже важливим у здійснені закупівель. І хоча не все залежить від волі замовника, можна скласти певний «чорний список» не зовсім надійних постачальників та уникати їхніх пропозицій у майбутньому.

Відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель

Відповідно до приписів ст. 10 Закону № 922, інформація про закупівлю оприлюднюється та є доступною для всіх бажаючих.

Наразі перелік інформації про закупівлю, яка повинна бути оприлюднена (є відкритою) перелічений у ч. 1 ст. 10 Закону № 922.

А згідно з ч. 6 ст. 10 Закону № 922, доступ до інформації, що опублікована в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним.

Тобто з метою збереження коштів держави (місцевої громади) діє правило, за яким будь-яку закупівлю можна відслідкувати. Тож теоретично, якщо будь-яка особа виявить, що публічна закупівля відбувається із порушенням, вона зможе повідомити про це відповідні державні органи.

На практиці більше шансів отримати реакцію від відповідних органів є в учасників закупівлі (наприклад, поскаржитися на дискримінацію).

Втім, вказаний принцип дає можливість поширити будь-кому інформацію про завищену ціну, що пропонують учасники. А, отримавши резонанс у суспільстві через ЗМІ, замовник вже не зможе спокійно придбати, скажімо, ноутбуки за 500 тис. грн за 1 шт.

Тож правило, яке забезпечує відкритість та прозорість кожній закупівлі йде на користь усіх платників податків, які фактично формують кошти на витрати замовникам.

Недискримінація учасників та рівне ставлення до них

Як вже зазначалося вище, цей принцип частково перегукується із принципом добросовісної конкуренції. Втім недискримінація залежить від того, як саме замовник сформує тендерну документацію.

Більше деталей щодо даного принципу ви дізнаєтесь у статті «Дискримінаційні вимоги в тендерній документації: на що звернути увагу замовнику». 

Принципи публічних закупівель: що необхідно знати замовнику
ЯРОСЛАВА ДУБРОВА,консультант з публічних закупівель, Київ
ВС ПОЯСНИВ ➤ Коли і на яких підставах змінювати ціну за одиницю товару➤ Які ризики чатують на того, хто збільшує ціну додатковими угодами

Об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі

Цей принцип полягає у тому, що перш ніж визнати (або відхилити) певну пропозицію від учасника, замовник повинен її детально дослідити, зважити на всі моменти та прийняти рішення, так би мовити «на холодну голову».

Тобто, якщо учасник з Харкова обіцяє поставити певний товар за найнижчою ціною до Ужгорода, замовник повинен досліджувати характеристики запропонованих ТМЦ, розмір ціни, і аж ніяк не територію, де розташований учасник.

Одночасно, якщо йдеться про продукти харчування, особливо влітку, навіть найвигідніші умови поставки не зможуть повністю бути прийнятними. Приміром, якщо замовник — з Одеси, а постачальник — з Сум, адже відстань між містами велика. В цьому випадку, пропозиція учасника може бути акцептована лише за умови, якщо такий учасник підтвердить наявність у нього морозильної камери у транспортному засобі, щоб харчові продукти зберігали свіжість при  транспортуванні.

Також не може бути переможцем підприємство, власником якого є троюрідний брат чоловіка уповноваженої особи замовника. Просто кажучи, якщо виникають будь-які сумніви щодо неупередженості посадових осіб замовника, найкраще таких чуток (підозр) уникати. Адже уважні учасники, що програли тендер, можуть звинуватити замовника в необ'єктивності.

Крім цього, замовнику потрібно уважно порівнювати тендерну пропозицію учасника-переможця із власною тендерною документацією, зокрема, кваліфікаційним критеріям. Адже, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 922, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у випадку коли учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим ст. 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені ч. 1  ст. 17 Закону № 922.

Запобігання корупційним діям і зловживанням

З одного боку, це є важливий принцип, з іншого – він є дещо суб’єктивним. Втім, варто пам’ятати про таке.

Учасники, як резиденти, так і не нерезиденти, всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях обов’язково на  рівних умовах. При цьому замовники повинні забезпечити вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, що передбачена Законом № 922.

Якщо виникли спірні ситуації, то і замовники, і учасники, і  суб’єкт оскарження у т.ч. їхні, представники зобов’язані добросовісно користуватися своїми правами, що передбачені Законом № 922. При цьому забороняється зловживання правами, у т.ч. правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

⚡️ Відповідальність за порушення законодавства про закупівлі: як рахувати

Також посадові особи замовників повинні уникати будь-яких дій, що можуть бути визнані «корупційними». Зокрема, мова йде про так звані «відкати», коли посадова особа замовника приймає ненайвигіднішу пропозицію, натомість отримує за це від учасника (майбутнього переможця) певний матеріальний зиск. До речі, мова йде не лише про гроші а й про, скажімо, безоплатне будівництво учасником-переможцем певного об’єкту для посадової особи замовника.

Також для дотримання цього принципу до  Закону № 922 були внесені приписи, за якими  замовник повинен відхилити тендерну пропозицію учасника (ч. 1 ст. 17 Закону № 922) або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі якщо:

  • фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;
  • службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.

Тобто Закон № 922 встановлює правило, за яким, якщо ще не знято судимість з особи, що хоча б один раз оступилася та отримала судимість, то вона не може представляти інтереси учасника. Інакше це буде розцінено, як не дотримання замовником принципу «запобігання корупції».

Отже, дотримуйтесь принципів публічних закупівель, уважно вивчайте вимоги законодавства, а у спірних ситуаціях звертайтеся по допомогу до надійних джерел.
До речі, у журналі «Держзакупівлі» працює цілодобова телефонна Гаряча лінія Держзакупівель

logo