Який договір вважають нікчемним?

11 лютого 2022
1524
Середній бал: 5 із 5

Часом, замовникам важко визначити, який договір є нікчемним. Втім, це питання є надто важливим, тож розглянемо який договір є нікчемним, у даній статті.

Суть нікчемного договору

До всіх цивільних правовідносин застосовується поняття «нікчемного правочину», що відображено у ч. 2 ст. 215 ЦК України. Так, правочин, недійсність якого встановлена законом є нікчемним. А згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Фактично, нікчемний правочин (договір) є таким, що ніколи і не укладався. При цьому, слід пам’ятати, що нікчемний правочин не можна опротестувати у суді. Так, Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 04.04.2019 р. у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) вказала, що захист права шляхом визнання недійсним нікчемного правочину закон не передбачає, так як нікчемний правочин є недійсним, у силу закону. Тож, обраний спосіб захисту не призводить до фактичного відновлення порушених прав позивача.

Який договір вважають нікчемним?

Відповідальність закупівельника за зміни до договору: коли час

Тож, визнати недійсним нікчемний правочин — не є можливим. А от недійсний договір можна оскаржити у суді.   

Класичним прикладом нікчемного правочину є ситуація, коли від імені замовника, договір підписала особа, яка на такого замовника ніколи не працювала і не була уповноважена на укладання договорів від імені замовника. Втім, Законом № 922 передбачені додаткові підстави для визнання договору нікчемним.

Поняття «нікчемний договір» за Законом № 922

Обставини, за яких договір про закупівлю стає нікчемним описані у ст. 43 Закону № 922:

  1. якщо замовником укладено договір про закупівлю до або навіть без проведення процедури закупівлі, або спрощеної закупівлі, всупереч вимогам Закону № 922. Тож, якщо виконавець навіть і виконає свої зобов’язання, він не зможе отримати від замовника кошти;
  2. умови договору повинні бути аналогічні змісту тендерної пропозиції переможця, або узгодженої ціни пропозиції учасника, якщо застосовувалася переговорна процедура. Втім, є 2 виключення: коли грошове зобов’язання визначено в іноземній валюті та у випадку, коли ціна, за результатами електронного аукціону, зменшується, а обсяг закупівель — не змінюється;
  3.  не можна укладати договір, якщо проводиться оскарження до АМКУ, що передбачено ст.18 Закону № 922. Тож, навіть за умови, коли замовник поспішає, він повинен дочекатися результату оскарження;
  4. не дозволяється укладати договір з порушенням граничних строків (як у бік їх зменшення, так і збільшення). Зокрема, нікчемним є договір, який укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти такий договір. Те саме стосується і договору, що укладений за результатами використання переговорної процедури закупівлі (крім окремих випадків, у 5 днів, що визначені ч.7 ст.40 Закону № 922). Так само нікчемним є договір,  що укладений пізніше, ніж через 20 днів дня прийняття рішення про намір укласти договір (тобто, пропуск граничного строку навіть на 1 день призводить до нікчемності договору). Втім, у випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. Також важливо пам’ятати, що у випадку подання скарги до АМКУ, після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється. Отже, замовнику потрібно уважно зважати на такі строки та уникати їх порушення. Адже, окрім притягнення посадових осіб до відповідальності, доведеться ще знову проводити процедуру закупівель.

Наслідки укладання нікчемного договору

Як вже було сказано вище, нікчемний договір є фактично не укладеним від самого початку. Тому, у сторін (замовника і виконавця) не виникає обов’язку виконувати зобов’язання, які передбачене укладеним, але нікчемним договором.

Разом із тим, у справі №  911/162/19 замовник звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними з моменту укладання договору та додаткових вимог. Фактично, мова йшла про визнання цих угод нікчемними. Позивач посилався на ст.228 ЦК України та вважав, що договір та додаткові угоди порушують публічний порядок. ВС прийняв у цій справі Постанову від 01.09.2020 р., в якій вказав, що належним способом захисту прав позивача  є пред`явлення вимоги про застосування наслідків недійсності таких угод.

З цього можна зробити висновок, що, хоча нікчемний правочин не можна визнати недійсним у суді, але якщо його було виконано, а в однієї зі сторін був наявний умисел, то все одержане нею за таким договором має бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в дохід держави, за рішенням суду.

Ще одним наслідком є те, що замовнику знову потрібно буде проводити процедуру закупівель. Тобто, отримання бажаних ТМЦ/робіт буде розтягнуте у часі.

А для уповноважених осіб (у т.ч. членів тендерного комітету) замовника наслідком може стати застосування до них штрафів.

Як вносити зміни до договору про закупівлю — роз’яснення Мінекономіки

Відповідальність уповноважених осіб

У разі укладення нікчемного договору (у т.ч. запізнення його укладання), до посадових осіб замовника Держаудитслужба може застосувати штраф за ст.164-14 КУпАП. 

Отже, замовникам потрібно уважно ставитися до вимог Закону № 922, зокрема приділяти значну увагу строкам, щоб не втратити цінного виконавця договору і не уповільнити здійснення закупівель.

 

logo